Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Традиційно соціальний діалог роками здійснюється, так би мовити, у вузькому колі, тобто традиційна форма ведення консультацій, переговорів та інших форм соціально-економічних контактів, що відбувається між урядом, профспілками та об’єднанями роботодавців. Більше того, коло учасників такого діалогу, весь час зменшувалось, обмежувалось різного роду перешкодами, зокрема, введенням, так званої репризентативності, що не привело до налагодження більш ефективного розуміння між суспільством і владою. Українці, це час від часу, відчувають на собі через якість і хід прийняття, скажімо, пенсійної, медичної реформ, спроб прийняти новий трудовий кодекс, тощо, коли їх прийняття не базується на здійсненні еффективного соціального діалогу в країні, без спроб дізнатися думки широких кіл громадскості, в ч'їх інтересах і мають здійснюватися такі реформи.
І роботовці, і профспілки більше переймаються веденням діалогу з владою стосовно укладання Генеральної угоди, що є важливим фактором, але не головним для суспільства, оскільки спектр проблем громадян, які необхідно вирішувати, значно ширший. Він потребує більш широкого формату суспільного діалогу з владою.
У більш широкому розумінні, соціальний діалог - це має бути паритетна конструктивна співпраця між усім громадянським суспільством та державою.
Наразі у нас є Угода про Асоціацію Україна-ЄС, вона містить конкретні директиви – що, як і коли робити – якщо ми хочемо збудувати дійсно європейську модель соціального партнерства в Україні – ми мусимо слідувати цим директивам... Вона вказує, яким чином профспілкам, організаціям роботодавців та недержавним організаціям об’єднатися заради впровадження європейських принципів соціального діалогу.
На сьогодні вже три роки в Україні діє Платформа громадянського суспільства Україна-ЄС, членом якої я є, як голова Громадської Палати України. Вона створена згідно ст.ст. 469-470 Угоди, саме вона сформована за участі представників трьох сторін громадянського суспільства, де наряду з профспілковими об’єднаннями та організаціями роботодавців, входять представники громадських об’єднань. На сьогодні, в роботі, як самої Платформи, так і її робочих груп, приймає участь сотні представників від громадських об’єднань, участь яких тут домінує.
Перший досвід роботи Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС в форматі новацій соціального діалогу, показує на ефективну співпрацю учасників громадянського суспільства, які добиваються реальної участі в процесах моніторингу, імплементації, адвокації, експертних оцінок, тощо положень угоди про асоціацію.
Оскільки Україна взяла шлях на євроінтеграцію, а це є очевидним фактом, в св’язку з набуттям чинності Угоди з 1 вересня п.р., ми маємо розбудовувати європейську Україну на активності громадянського суспільства.
Тому, сьогодні існує потреба реформування та оновлення соціального діалогу в Україні, як наслідок — необхідність розроблення концепції реформування та розроблення і ухвалення нової редакції Закону України «Про соціальний діалог», де комплексно прописати участь інститутів громадянського суспільства у соціальному діалозі, визнання громадських об’єднань стороною соціального діалогу, здійснення його на багатосторонній основі, а не лише тристоронній чи двосторонній.
І тут, принцип репризентативності, не є прийнятними, особливо після підписання Угоди про Асоціацію. Тут має діяти лише чинник спроможності організацій. Профспілки, роботодавці та неурядові організації мають спільно попрацювати задля вироблення конкретних рекомендацій з удосконалення соціального партнерства в Україні.
Ми знаємо, що спроби змінити закон про соціальний діалог були, зокрема Мінсоцполітики вносили такі подання, аби залучити до соціального діалогу громадські об’єднання, але вони так і не стали законними змінами.
Оскільки згідно Закону України «Про соціальний діалог в Україні» його метою є вироблення та реалізація державної соціальної і економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин та забезпечення підвищення рівня і якості життя громадян, соціальної стабільності в суспільстві, вважаю, що участь громадських об’єднань у соціальному діалозі має бути обов’язковою.
Сьогодні цю мету реалізує не лише сторона профспілок, роботодавців, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, але і широка мережа громадських організацій. Тому об’єднання їхніх зусиль щодо вирішення одних і тих же питань лише сприятиме досягненню мети соціального діалогу.
Приємно, що такая пропозиція була підтримана на круглому столі, що пройшов 08.11.2017 р. в стінах Верховної Ради України на тему: «Соціальний діалог як інструмент взаємодії громадянського суспільства і держави», організований Комітетом ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. За рішенням круглого столу, рекомендовано Кабінету Міністрів України розробити та подати в I кварталі 2018 року на розгляд Верховної Ради України зміни до Закону України «Про соціальний діалог в Україні» щодо залучення інститутів громадянського суспільства до проведення соціального діалогу.
14.11.2017 04:41
Громадянське суспільство і соціальний діалог
Сьогодні існує потреба реформування та оновлення соціального діалогу в Україні, ухвалення нової редакції Закону України «Про соціальний діалог», де комплексно прописати участь інститутів громадянського суспільства у соціальному діалозі, визнання громадськи
Сьогодні не треба говорити про важливість соціального діалогу, його роль очевидна, в цьому згодні усі. Він є важливим інструментом досягнення згоди в суспільстві по гострим питанням. Ми лише можимо говорити про його вдосконалення.Традиційно соціальний діалог роками здійснюється, так би мовити, у вузькому колі, тобто традиційна форма ведення консультацій, переговорів та інших форм соціально-економічних контактів, що відбувається між урядом, профспілками та об’єднанями роботодавців. Більше того, коло учасників такого діалогу, весь час зменшувалось, обмежувалось різного роду перешкодами, зокрема, введенням, так званої репризентативності, що не привело до налагодження більш ефективного розуміння між суспільством і владою. Українці, це час від часу, відчувають на собі через якість і хід прийняття, скажімо, пенсійної, медичної реформ, спроб прийняти новий трудовий кодекс, тощо, коли їх прийняття не базується на здійсненні еффективного соціального діалогу в країні, без спроб дізнатися думки широких кіл громадскості, в ч'їх інтересах і мають здійснюватися такі реформи.
І роботовці, і профспілки більше переймаються веденням діалогу з владою стосовно укладання Генеральної угоди, що є важливим фактором, але не головним для суспільства, оскільки спектр проблем громадян, які необхідно вирішувати, значно ширший. Він потребує більш широкого формату суспільного діалогу з владою.
У більш широкому розумінні, соціальний діалог - це має бути паритетна конструктивна співпраця між усім громадянським суспільством та державою.
Наразі у нас є Угода про Асоціацію Україна-ЄС, вона містить конкретні директиви – що, як і коли робити – якщо ми хочемо збудувати дійсно європейську модель соціального партнерства в Україні – ми мусимо слідувати цим директивам... Вона вказує, яким чином профспілкам, організаціям роботодавців та недержавним організаціям об’єднатися заради впровадження європейських принципів соціального діалогу.
На сьогодні вже три роки в Україні діє Платформа громадянського суспільства Україна-ЄС, членом якої я є, як голова Громадської Палати України. Вона створена згідно ст.ст. 469-470 Угоди, саме вона сформована за участі представників трьох сторін громадянського суспільства, де наряду з профспілковими об’єднаннями та організаціями роботодавців, входять представники громадських об’єднань. На сьогодні, в роботі, як самої Платформи, так і її робочих груп, приймає участь сотні представників від громадських об’єднань, участь яких тут домінує.
Перший досвід роботи Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС в форматі новацій соціального діалогу, показує на ефективну співпрацю учасників громадянського суспільства, які добиваються реальної участі в процесах моніторингу, імплементації, адвокації, експертних оцінок, тощо положень угоди про асоціацію.
Оскільки Україна взяла шлях на євроінтеграцію, а це є очевидним фактом, в св’язку з набуттям чинності Угоди з 1 вересня п.р., ми маємо розбудовувати європейську Україну на активності громадянського суспільства.
Тому, сьогодні існує потреба реформування та оновлення соціального діалогу в Україні, як наслідок — необхідність розроблення концепції реформування та розроблення і ухвалення нової редакції Закону України «Про соціальний діалог», де комплексно прописати участь інститутів громадянського суспільства у соціальному діалозі, визнання громадських об’єднань стороною соціального діалогу, здійснення його на багатосторонній основі, а не лише тристоронній чи двосторонній.
І тут, принцип репризентативності, не є прийнятними, особливо після підписання Угоди про Асоціацію. Тут має діяти лише чинник спроможності організацій. Профспілки, роботодавці та неурядові організації мають спільно попрацювати задля вироблення конкретних рекомендацій з удосконалення соціального партнерства в Україні.
Ми знаємо, що спроби змінити закон про соціальний діалог були, зокрема Мінсоцполітики вносили такі подання, аби залучити до соціального діалогу громадські об’єднання, але вони так і не стали законними змінами.
Оскільки згідно Закону України «Про соціальний діалог в Україні» його метою є вироблення та реалізація державної соціальної і економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин та забезпечення підвищення рівня і якості життя громадян, соціальної стабільності в суспільстві, вважаю, що участь громадських об’єднань у соціальному діалозі має бути обов’язковою.
Сьогодні цю мету реалізує не лише сторона профспілок, роботодавців, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, але і широка мережа громадських організацій. Тому об’єднання їхніх зусиль щодо вирішення одних і тих же питань лише сприятиме досягненню мети соціального діалогу.
Приємно, що такая пропозиція була підтримана на круглому столі, що пройшов 08.11.2017 р. в стінах Верховної Ради України на тему: «Соціальний діалог як інструмент взаємодії громадянського суспільства і держави», організований Комітетом ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. За рішенням круглого столу, рекомендовано Кабінету Міністрів України розробити та подати в I кварталі 2018 року на розгляд Верховної Ради України зміни до Закону України «Про соціальний діалог в Україні» щодо залучення інститутів громадянського суспільства до проведення соціального діалогу.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Заповіт під вибухами: як військові передають останню волю без нотаріуса Світлана Приймак 13:47
- Цивільна відповідальність за дитину: суд присудив відшкодувати збитки за пожежу Артур Кір’яков 12:59
- Блекаут Іберії 28 квітня 2025: уроки для енергоринку Ростислав Никітенко 12:33
- Офіс повертається Алеся Карнаухова 10:21
- "Давайте вже після Паски": як працює самосаботаж Людмила Євсєєнко 10:00
- Російська федерація приречена на крах Сергій Пєтков вчора о 19:28
- Євроінтеграція та реальність: діяти негайно Юрій Щуклін вчора о 14:20
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України Нісар Ахмад вчора о 13:33
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка вчора о 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна вчора о 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький вчора о 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль вчора о 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер вчора о 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін 27.04.2025 09:44
- Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні Георгій Тука 27.04.2025 07:54
Топ за тиждень
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 507
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України 172
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 135
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею 101
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого 97
Популярне
-
Чому тепер Зеленський має козирі у переговорах, а у Трампа карти такі собі
Думка 29068
-
Запорізька кондитерська фабрика збанкрутувала
Бізнес 17187
-
Парад перемоги над здоровим глуздом – Путін оголосить про "звільнення" Курщини 9 травня
Думка 16856
-
Десять найбільших армій у 2025 році за витратами на армію — хто потрапив до рейтингу
Інфографіка 9616
-
Мирного рішення не буде: умовляння не працюють, а застосовувати силу Захід не бажає
Думка 8506
Контакти
E-mail: [email protected]