Забезпечення позову шляхом арешту майна банку в ліквідаційній процедурі
Верховний суд: забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно банку, що ліквідується, навіть за очевидності нікчемності правочину, не допускається
20 лютого 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 911/880/23 (ЄДРСРУ № 117105830) досліджував питання щодо недопущення забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Суть справи: Незважаючи, що по-перше: спірні земельні ділянки відносяться до земель водного фонду і їх перебування у володінні банку є незаконним, адже такі земельні ділянки із володіння Держави вибути не могли, і по-друге: на інтернет платформі он-лайн оголошень Prozorro-продажі вони виставлені на продаж - вжиття заходів забезпечення позову щодо їх збереження є недопустимим – Верховний суд.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Водночас, пунктом 1 частини сьомої статті 137 ГПК України чітко унормовано, що не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (активи), у тому числі грошові кошти, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, або банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яке належить або підлягає передачі чи сплаті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних, банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і знаходиться у нього чи інших осіб.
Так, правовідносини з продажу активів банку у процедурі його ліквідації регулюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який встановлює спеціальний порядок та умови виведення неплатоспроможного банку з ринку та його ліквідації.
Пунктом 7 частини другої статті 46 вказаного Закону, яка має назву "Наслідки початку процедури ліквідації банку" визначено, що з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається.
ВИСНОВОК: Приписами пункту 7 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та частини сьомої статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) чітко передбачено, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не допускається.
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1170
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 219
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 142
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 140
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 87
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 14485
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 9839
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8976
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6766
-
14 днів безплатного проживання в Німеччині: у такий спосіб заохочують до збільшення населення
Життя 5337