Огляд житла чи іншого володіння особи за добровільною згодою власника
Не допускається незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи за будь-яких обставин, а також із метою обшуку, огляду, виїмки та зняття інформації.
18 травня 2017 року Судова палата укримінальних справах Верховного Суду України розглядаючи справу №5-29кс(15)17 задовольнила клопотання заступника Генерального прокурораУкраїни та закрила провадження зайого заявою у зв’язку з відкликанням щодонеоднакове застосування норми статті 233 КПК відносно обов’язковості одержанняслідчим, прокурором ухвали слідчого судді про дозвіл на огляд житла чи іншоговолодіння особи, після здійснення таких дій за добровільною згодою власникацього житла.
Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК Українислідчий, прокурор має праводо постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володінняособи лише у невідкладних випадках, пов’язанихіз врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб,які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий запогодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дійзвернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддярозглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу («Обшук»),перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення дожитла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.
Разом з тим, згідно з частиною першоюст. 233 КПК ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи збудь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє,або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиноютретьою цієї статті.
Під іншим володінням особирозуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чиприміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншогопризначення тощо, які знаходяться у володінні особи (частина друга ст. 233 КПК).
Аналогічне твердження міститься улисті Міністерства юстиції України від 31.07.2013 р. за № 423-0-2-13/11 «Щодонадання роз'яснення терміна "інше володіння особи"».
Між тим, Вищий спеціалізований судУкраїни з розгляду цивільних і кримінальних справ 21 жовтня 2015 р. розглядаючисправу № 5-1944км15,ЄДРСРУ № 52933925 дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 237 КПК з метоювиявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінальногоправопорушення слідчий проводить огляд приміщення, що здійснюється згідно зправилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володінняособи.
Відповідно до ст. 234 КПК обшукпроводиться на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чиіншого володіння особи за результатами розгляду відповідного клопотанняслідчого, погодженого з прокурором, або прокурора.
ВАЖЛИВО: Посилання прокурора на можливість проведення огляду зазгодою власника житла згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 КПК єбезпідставним, оскільки ця норма закону не регламентує проведення огляду житла, австановлює винятки із загального правила (недоторканність житла та іншоговолодіння особи) - можливість проникнення в житло тільки на підставі ухвали слідчого судді чи за добровільною згодою особи, яканим володіє, або у невідкладних випадках, зазначених у ч. 3 ст. 233 цьогоКодексу.
Крім того, ч. 3 ст. 233 КПКпередбачає обов'язок прокурора, слідчого за погодженням із прокурором невідкладно післяздійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді, який здійснює наступнийсудовий контроль, у тому числі і матеріалам, якими обґрунтовується необхідність проведення обшуку.
Отже, кримінальний процесуальнийзакон зобов'язує працівників правоохоронних органів перед початком проведенняогляду житла (як слідчої дії) пред'являти ухвалу слідчого судді про дозвіл напроведення такого огляду.
Слід звернути увагу й на те, що в ст.30 Конституції, а також у ст. 13 КПК України йдеться про три заборони: 1) недопускається незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи; 2) недопускається в них незаконний огляд; 3) не допускається в них незаконний обшукінакше як за вмотивованим рішенням суду. Крім того, виходячи з вимог статей 31та 32 Конституції, не допускається незаконне проникнення до житла чи доіншого володіння особи з метою: 1) виїмки; 2) зняття інформації з каналівзв’язку; 3) застосування інших технічних засобів отримання інформації.
Таким чином, не допускаєтьсянезаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи за будь-якихобставин, а також із метою обшуку, огляду, виїмки та зняття інформації (Вісник Верховного суду України № 9(49) «Про недоторканнiсть житла та iншого володiння особи як засадукримiнального судочинства»).
Відповідно до рішення КонституційногоСуду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими івикористовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані,одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпеченняправ і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухваленнязаконного і справедливого рішення у справі.
В свою чергу п.1 ч. 2 ст. 87 КПКУкраїни («Недопустимістьдоказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини» ) передбачає що суд зобов'язаний визнати істотнимипорушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема здійснення процесуальних дій,які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або зпорушенням його суттєвих умов.
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський 04.07.2025 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова 04.07.2025 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян 04.07.2025 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак 04.07.2025 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський 04.07.2025 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Готують підвищення тарифів для населення 409
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 328
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 324
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 289
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 151
-
Ціна свободи. Cкільки і чим доводиться платити українцям, щоб виїхати з російської окупації
12836
-
Конкуренція за міни. Чи зможуть українські інженери перемогти хорватів та німців
Бізнес 10225
-
Культовий фільм "Диявол носить Прада" повертається: усе, що відомо про продовження
Життя 9225
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
6675
-
Німеччина витратить 25 млрд євро на танки через російську загрозу
Бізнес 4691