"Кредитні канікули" та 100% захист вкладів. Як війна вплинула на банківську систему?
Наша країна за місяць війни має загальні втрати приблизно $500 млрд, а українська економіка скоротилася на 35%.
Наша країна за місяць війни має загальні втрати приблизно $500 млрд, а українська економіка скоротилася на 35%. Проте, фінансова система України продовжує працювати. Навіть у таких складних умовах банки демонструють ефективність та стабільність.
Важливо розуміти, що продовження функціонування банківської системи в умовах агресії росії є значним успіхом для України. Через медіа бум з приводу можливого нападу Росії багато вкладників почали забирати гроші з банків ще в січні. Відтік фінансів негативно вплинув на ліквідність банків. Але 24 лютого ситуація дещо змінилася. Гривневі вклади зросли на 16%. Такий високий рівень довіри до банківської системи України можна пояснити ненадійністю фіатних грошей. Оскільки гроші на рахунках захищені краще за готівку, а онлайн-платежі продовжують працюють як і в мирний час. Також регулятор – Національний банк України – проводить ефективну антикризову діяльність. Він організовує злагоджену роботу банків в такий спосіб, що вони своєчасно виконували свої зобов’язання.
І все ж таки чому банківська система продовжує працювати, і яких заходів вжив НБУ? По-перше, у спокійних регіонах заходу та центру України функціонують 90% відділень банків офлайн. А у разі неможливості продовження звичної роботи – банки проводять онлайн-платежі, які завоювали підтримку ще за часів пандемії. По-друге, банки встановили "кредитні канікули" для клієнтів, які не можуть виплатити гроші за зобов'язаннями вчасно. Деякі банки продовжили "канікули" до 1 червня. До того ж під час воєнного стану заборонені штрафні санкції за невиконання умов кредитного договору.
І третій фактор – банки залишаються ліквідними. З початком війни стало ясно, що величезний потік грошей може залишити рахунки через панічні настрої населення. НБУ ухвалив рішення встановити обмеження на щоденне зняття коштів у розмірі 100 тис. грн та призупинив зняття грошей з валютних рахунків. Щоправда, зараз останню заборону усунули, до зняття доступні суми до 30 тис. грн. Усі ці кроки сприяли безперебійній роботі банківської системи.
Звісно, існує ризик зниження ліквідності. Багато підприємств припинили свою роботу, але продовжують виплачувати зарплату працівникам. Внаслідок цього банк втрачає частину грошей бізнесу. Для вирішення проблеми банки можуть використати такий інструмент рефінансування, як “овернайт”. Він дасть можливість банківській системі отримати фінансування за допомогою застави високоліквідних активів, таких як державні цінні папери. Також за умов війни банки можуть отримати беззаставні (бланкові) кредити терміном до року з правом пролонгування ще на рік. Крім нового інструменту, НБУ одночасно застосував стандартне рефінансування терміном до 30 днів.
На законодавчому рівні незабаром очікується ухвалення закону про 100% захист вкладів. Разом з підвищенням відсотків на депозити закон повинен допомогти повернути частину фінансового потоку в банки, тим самим підвищивши їх ліквідність.
Серед інших способів підтримки клієнтів та самої банківської системи – продовження терміну дії платіжних карток, які потрібно було змінити у лютому-березні 2022 року. Деякі банки підтримують фінансову систему України інвестиціями.
Таким чином, банківська система України продовжує працювати вже 5-й тиждень війни. Так, капітали банків знизилися, але це є закономірним наслідком фінансових втрат – скорочення доходу бізнесу, кредитування. Але національний регулятор робить усе можливе для продовження функціонування банків. Банки, своєю чергою, дотримуються гнучкої політики щодо клієнтів. З огляду на всі ці фактори фінансові позиції України залишаються надійними. Банківська система готується до відновлення своєї попередньої діяльності після закінчення війни.
- Російська федерація приречена на крах Сергій Пєтков вчора о 19:28
- Євроінтеграція та реальність: діяти негайно Юрій Щуклін вчора о 14:20
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України Нісар Ахмад вчора о 13:33
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка вчора о 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна вчора о 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький вчора о 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль вчора о 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер вчора о 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін 27.04.2025 09:44
- Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні Георгій Тука 27.04.2025 07:54
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого Штефан Сабау 26.04.2025 23:00
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 26.04.2025 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 26.04.2025 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 25.04.2025 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 25.04.2025 10:36
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 485
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України 164
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 133
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею 101
- 100 днів, які не повернули мир в Україну 94
-
Чому тепер Зеленський має козирі у переговорах, а у Трампа карти такі собі
Думка 21167
-
Парад перемоги над здоровим глуздом – Путін оголосить про "звільнення" Курщини 9 травня
Думка 12819
-
Запорізька кондитерська фабрика збанкрутувала
Бізнес 10647
-
Мирного рішення не буде: умовляння не працюють, а застосовувати силу Захід не бажає
Думка 6592
-
Десять найбільших армій у 2025 році за витратами на армію — хто потрапив до рейтингу
Інфографіка 5863