Глава 21. Бедный мальчик без стартового капитала
Сцена 1. Темный подвал, на ящиках, поломанных стульях и кроватях сидят плохо одетые, бедные люди. Коптит керосинка. Из окошка под потолком на бетонный грязный пол падает луч света.
Сцена 1.
Темныйподвал, на ящиках, поломанных стульях и кроватях сидят плохо одетые,бедные люди. Коптит керосинка. Из окошка под потолком на бетонныйгрязный пол падает луч света. Воняет жареной яичницей и туалетом.Играет гармошка. Люди хлопают под гармошку, выкрикивая:
– Танцуй, Лёня, танцуй!
Мальчик в середине круга радостно пляшет и блаженно улыбается. Женский голос:
– Ну! Какой молодец! Давай-давай!!
Входит женщина:
– Лёня, пошли к папе.
– Какой папа? У тебя и мужа нет, пусть потанцует. Держи конфетку, Лёня! – кричит кто-то из толпы.
Мать в ситцевом платье заметно нервничает:
– Пошли, я тебе сказала! Нас папа ждет.
Злобно глядя на людей она добавляет:
– У него папа из НКВД!
Опять из толпы женский голос:
– Нет у неё мужа, а то жила бы ты в подвале…
Люди, будто не замечая этой сцены, продолжают хлопать в ладоши и кричать:
– Танцуй, Лёня, танцуй!
Женщина выдёргивает мальчика из круга, заводит в свою комнатушку, поправляет рубашку, заправляя её в штаны:
– Сейчас к папе пойдём, нам денюжки нужны, купим тебе штанишки.
Сцена 2.
Кабинетследователя НКВД. В большом, мягком кресле сидит мужчина без кителя.Слева от него – окно с приоткрытой форточкой. Заходит женщина сребёнком, он поворачивается и, видя посетителей, говорит:
– Ааа, пришла…
Она усаживает сына на стул:
– Да вот… Нужна помощь.
– Ну как пацан-то? Растёт? – рассеянно спрашивает офицер.
– Спасибо, растёт. Читает уже.
Мужчина поднимается и, закуривая сигарету, открывает форточку и выдыхает в неё дым. Не поворачиваясь, говорит:
– Не обижает кто?
– Да нет, спасибо, всё нормально. На работу устроилась.
– Ладно.
Ондокуривает сигарету, тушит её в спичечный коробок. Подходит к кителю,достаёт продуктовые карточки и деньги. Протягивает их женщине:
– На вот… Купи ему что-нибудь… Хороший пацан, ухоженный. Ну всё, иди, а то мне работать надо.
Женщина берет деньги и карточки, поднимает ребёнка:
– Поблагодари папу.
Ребёнок смотрит, но ничего не говорит. Мужчина за столом недовольно скривился. Мать и сын вышли.
Сцена 3.
Спустя 50 лет.
Утро,секретарша пропускает посетителя. В кабинете сидит мужчина без пиджака,в белой рубашке. Посетитель входит в кабинет, слева на стене он видитдва огромных портрета – мужчину в офицерском кителе и молодую женщину вкосицах. Владелец кабинета говорит посетителю:
– Ну, чем я могу быть для вас полезен?
Посетительизлагает просьбу. Мужчина закуривает, встаёт, подходит к окну мэрскогокабинета, открывает форточку и пускает дым в окно.
– Ну как вообще дела? – не оглядываясь, спрашивает он.
Посетитель что-то начинает рассказывать, но мужчина у окна не слушает его. Он возвращается за стол, гасит окурок об коробок.
–Ну ладно, – теряя интерес к посетителю, сказал он. – Если что, яподпишу. Сегодня в мэрии бал. Заходи вечером, – бросает он вдогонку.
Посетитель выходит, оглядываясь на портреты.
Сцена 4.
Балв мэрии города Киева. Дамы в длинных вечерних платьях, многие мужчины всмокингах. В огромном колонном зале собрался весь бомонд столицы. Людиобщаются между собой, ведущий объявляет номера, и вдруг всезасуетились. Ведущий:
– Мэр города Киева.
Насцену выходит мэр в полуспортивной одежде с женой. Оба очень радостныеи весёлые. Мэр берёт микрофон и неожиданно для всех задаёт изумлённойпублике вопрос:
– А хотите, я вам спою?
По залу прокатился ропот. Однако все, заулыбавшись, поддержали:
– Да! да!
Мэр под фонограмму с включённым микрофоном начал петь «Рідна матимоя», потом начал танцевать с женой на сцене. Всё это настолько невязалось с мероприятием и помпезным убранством зала, что у Кати Осадчейдаже шляпка съехала на затылок. Она просто онемела от того, что виделаперед своими глазами. А мэр всё больше и больше входил в раж. Из заланачали кричать:
– Давай, Лёня! Танцуй!
И мэр города Киева, как маленький мальчик в далеком харьковском подвале, танцевал… И никакого стартового капитала…
Геннадий Балашов
- Корпоративна безпека під час війни: як управляти ризиками в умовах невизначеності Тетяна Андріанова 16:49
- Аргентина відкриває правду про нацистів і диктатуру Дмитро Зенкін 14:59
- Заповіт під вибухами: як військові передають останню волю без нотаріуса Світлана Приймак 13:47
- Цивільна відповідальність за дитину: суд присудив відшкодувати збитки за пожежу Артур Кір’яков 12:59
- Блекаут Іберії 28 квітня 2025: уроки для енергоринку Ростислав Никітенко 12:33
- Офіс повертається Алеся Карнаухова 10:21
- "Давайте вже після Паски": як працює самосаботаж Людмила Євсєєнко 10:00
- Російська федерація приречена на крах Сергій Пєтков вчора о 19:28
- Євроінтеграція та реальність: діяти негайно Юрій Щуклін вчора о 14:20
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України Нісар Ахмад вчора о 13:33
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка вчора о 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна вчора о 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький вчора о 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль вчора о 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер вчора о 08:40
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 517
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України 179
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 135
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого 98
- СЗЧ – вихід з ситуації є 95
-
Чому тепер Зеленський має козирі у переговорах, а у Трампа карти такі собі
Думка 34476
-
Запорізька кондитерська фабрика збанкрутувала
Бізнес 22294
-
Парад перемоги над здоровим глуздом – Путін оголосить про "звільнення" Курщини 9 травня
Думка 19962
-
Десять найбільших армій у 2025 році за витратами на армію — хто потрапив до рейтингу
Інфографіка 12869
-
Мирного рішення не буде: умовляння не працюють, а застосовувати силу Захід не бажає
Думка 8653