Дотримання належності умов лікування засуджених у практиці ЄСПЛ
На державні органи влади розповсюджується презумпція доведення у суді виконання обов’язку по догляду за хворими ув'язненими
Кримінальне процесуальне законодавство України визначає, що виконання вироку про засудження особи до позбавлення волі може бути відстрочено у разі тяжкої хвороби засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, – до його видужання. Підставою для застосування ст. 536 КПК України є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку виконання вироку.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яка є додатковим джерелом права.
Відстрочення виконання вироку, як гарантія, встановлена ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, узгоджується з позицією ЄСПЛ, висловленою в рішенні ЄСПЛ у рішенні у справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02), де зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях вдавався до аналізу належності умов та адекватності медичної допомоги, яка надавалася хворим засудженим, що її потребували. У зв’язку з чим ЄСПЛ було сформульовано низку правових позицій, що стосуються перебування хворої людини в ув’язненні без належних умов, які могли б застосуватися національними судами при вирішенні питань відстрочення виконання вироку у зв’язку з хворобою засудженого.
Практика ЄСПЛ перебування в ув’язненні хворої людини без належних умов, яка відображається у рішеннях у справі «Мельник проти України» (заява № 72286/01); справі «Mouisel v. France» (заява № 67263/01); справі «Dybeku v. Albania» (заява № 41153/06), визначає, що трьома складовими, які необхідно розглядати стосовно сумісності стану здоров’я заявника та умов його утримання, є: 1) медичний стан в’язня; 2) адекватність медичної допомоги та піклування, яка надається в умовах ув’язнення; 3) доцільність ув’язнення з огляду на стан здоров’я в’язня.
Так, у рішенні у справі «Гумматов проти Азербайджану» (заяви № 9852/03 та № 13413/04) ЄСПЛ встановив, що лише той факт, що особу під вартою оглянув лікар та призначив певний вид лікування, автоматично не може призвести до висновку, що медична допомога була достатньою.
ЄСПЛ також покладає на державні органи влади обов’язок забезпечити докладне документування стану здоров'я ув'язненої особи та його або її лікування протягом ув'язнення (рішення у справі «Худобін проти Росії», заява № 59696/00); оперативність та точність діагнозу і лікування (рішення у справі «Мельник проти України», заява № 72286/01); а за умови, коли це викликано медичним станом, – регулярність та систематичність нагляду та наявність плану терапевтичних заходів з метою лікування хвороб ув'язненої особи або запобігання їхньому ускладненню, а не усунення симптомів (рішення у справі «Попов проти Росії», заява № 26853/04).
Окрім позитивного обов’язку держави забезпечити належне медичне лікування та догляд за хворими в ув’язненні, на державні органи влади також розповсюджується презумпція доведення у суді виконання цього обов’язку. Так у рішенні у справі «Голомійов проти Молдови» (заява № 30649/05) ЄСПЛ постановив, що державні органи влади також повинні довести, що були створені умови, необхідні для фактичної реалізації призначеного лікування.
При цьому ЄСПЛ зазначає, що при оцінюванні належності лікування слід керуватися критерієм належної старанності, оскільки обов'язок держави лікувати тяжко хворих осіб під вартою є обов'язком засобів, а не обов'язком результату (рішення у справі «Гогінашвілі проти Грузії», заява № 47729/08).
Тому, застосовуючи практику ЄСПЛ у питаннях відстрочення виконання вироку та звільнення від подальшого відбування покарання у зв’язку з хворобою засудженого, як додаткове джерело права, національні суди зможуть усунути прогалини у кримінальному процесуальному та виконавчому законодавстві.
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак 13:05
- "Гостомельська пастка" для місцевого самоврядування Володимир Горковенко 10:25
- Топ 5 податкових порушень у 2025 році Сергій Пагер 08:57
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак вчора о 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич вчора о 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко вчора о 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 264
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 158
- Пристань для Ocean-у 150
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 137
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути 107
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 9467
-
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
8854
-
Власник вареничних "Балувана Галя" знову судитиметься із мережею "Галя Балувана"
Бізнес 3324
-
Експорт оборонних технологій: Україна має жорстко захищати свої розробки
Думка 3189
-
Помада в сховищі, манікюр після тривоги: історії українців, для яких бʼюті — це акт сили й виживання
Життя 2406