Практика посередництва у продажу ліцензій та технологій України
Існує думка, що біля 80% українських технологій не стають інноваціями (не втілюються у життя), оскільки ще на етапі пошуку партнера/ залучення фінансування на міжнародне розширення та створення дослідного зразка, "глохнуть". А без цього важко сподівтися на
Існує думка, що біля 80% українських технологій не стають інноваціями (не втілюються у життя), оскільки ще на етапі пошуку партнера/ залучення фінансування на міжнародне розширення та створення дослідного зразка, "глохнуть". А без цього важко сподівтися на більше. Хочу сьогодні детальніше поговорили про один із інструментів сприяння транферу технологій - мережах трансферу технологій.
В Україні досить відомими є дві: NTTN - www.nttn.org.ua (національна мережа трансферу технологій), адміністратором якої є Академія технологічних наук України та INDEV – www.indev.net.ua (мережа трансферу технологій регіональних центрів з інвестицій та розвитку). До речі, останні з лютого 2011 підпорядковується новоствореному Державному агентству з інвестицій та національних проектів України).
Що ж це за такі мережі і як туди дістатися ? У кожної з цих мереж є національний адміністратор (зазначені вище) та регіональні офіси. Для прикладу, наш Рівненський регіональний центр з інвестицій та розвитку (регіональний координатор) має у своєму складі відповідальних осіб – «технологічних брокерів» – які і провадять фактичну посередницьку діяльність у сфері трансферу технологій. До речі, питання діяльності таких осіб регулюється чинним законодавством. Зокрема, техноброкери повинні пройти державну акредитацію в МОН (спеціальна державна комісія розглядає їх заявки про це).
Як ж насправді працює мережа ТТ. Приміром, Ви – заявник на винахід чи корисну модель в Україні і/ чи в інших країнах. Заявка вже сформована і подана (і, що суттєво, не важливо послугами якого патентного повіреного скористалися – техноброкер все-одно працюватиме із цими матеріалами). Вам достатньо лише звернутися до будь-якого з цих регіональних офісів. Підкреслю окремо, якщо за внесення до будь-якої мережі, Вам запропонують сплатити реєстраційний чи якийсь інший внесок – не погоджуйтеся (!). Внесення до цих мереж відбувається на безоплатній основі. Лише після заключення контракту (ліцензійного договору, договору про передачу прав, інше) із ліцензіатом Вашої технології та отримання винагороди від нього (звісно, Ліцензіаром), сплачуються комісійні техноброкера.
Підведу підсумок. Розмістити свій профіль до мереж трансферу технологій в Україні можна ще на етапі подання заявки (так званої, дії тимчасової охорони). Звісно, найбільш продуктивними є мережі закордонні. Особливо, EEN – Європейська мережа. Цікавим є і той факт, що вона включає і учасників з США, тобто, є міжнародною (глобальною). Згадані українські мережі адаптовані до стандарту RTTN (російської) та BTTN (білоруської). Як не дивно, навіть білоруська мережа вважається потужнішою за нашу… Хоча, для виправдання, зазначу, що вітчизняні мережі тримаються на «голому» ентузіазмі своїх адміністраторів та регіональних офісів, у той час, коли Республіка Білорусь і РФ витрачають помітні кошти з державного та місцевих бюджетів на просування своїх науково-технічних розробок на світові ринки та активно підтримує інститут технологічного брокерства.
Зверну увагу і на той факт, що Україна у 2010 році отримала відразу дві професійні асоціації: Асоціацію технологічних брокерів та менеджерів (ініціатор: NTTN) та Асоціацію технологічних брокерів та інвестиційних менеджерів (INDEV). Це свідчить про наявність певної конкуренції на ринку послуг, принаймні, присутні намагання поділити поки-що вільний ринок, і це, погодьтеся, здорове прагнення.
Однак, реально відчутних результатів (декілька успішних місій з надання платних ліцензій для російських замовників) здійснення трансферу технологій за допомогою цих мереж не має. Водночас, зазначу, що у США лише 3% патентів успішно комерціалізуються. І цього, як не дивно, їм вистачає аби бути технологічно найрозвиненішою країною світу. То може, варто зачекати їх висновками?
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9773
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5021
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4516
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3801 -
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 2563