Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
01.09.2016 20:11
Окремі питання порядку укладення трудового договору
В даній статті встановлюється правомірність вимагання працедавцем від особи, яка влаштовується на роботу, відомостей, які в свою чергу стосуються її партійної приналежності.
Працедавець єодним з найважливіших учасників трудових правовідносин. Вітчизнянезаконодавство гарантує вказаній особі різні за своєю суттю права, яким в своючергу властивий майновий або особистий немайновий характер. Зокрема працедавець може вимагати від особи,що влаштовується на роботу, певні документи, перелік яких в свою чергу закріпленийокремими законами (наприклад, паспорт, ідентифікаційний код, трудова книжка, дипломй т. д.) Чи дозволяє чинне законодавство власнику або уповноваженому ним органупри укладенні безстрокового або строкового трудового договору витребувати відомості,які стосуються партійної приналежності працівника?
Правоверегулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітнихзаконів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин, які функціонують зприводу належного оформлення трудових правовідносин, здійснюється: Головнимзаконом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року№ 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайнимизаконами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надаліпо тексту – КЗпП України)).
Наймані працівники є одними з визначнихучасників трудових відносин. Зокрематакі особи, працюючи за трудовим договором, водночас створюють відповідніблага, які, будучи за своєю сутністю майновими чи немайновими, водночас приносятьвеличезну користь демократичній та незалежній Україні, а також її згуртованому йтрудолюбивому народу.
Трудове законодавство гарантує найманим працівникамправовий статус, що, будучи багатогранним, включає в себе всілякі елементи,одними з яких є різні за своєю суттю соціально-економічні права. Вищезазначені можливості,маючи своє належне закріплення у відповідних нормативно-правових актах, повиннізабезпечити всебічну економічну свободу будь-якої фізичної особи, а також їїпланомірний розвиток, як вільної особистості.
Одним з найвизначнішихсоціально-економічних прав є право на працю. Така юридична можливість отрималасвоє закріплення у відповідних законах, а саме в ч. 1 ст. 43 КонституціїУкраїни та в ч. 1 ст. 2 КЗпП України.
. Чиннимзаконодавством нашої держави передбачено відповідну процедуру своєчасної таякісної реалізації вищенаведеними особами зазначеного права. Зокрема добропоряднийгромадян незалежної України, який хоче працювати, укладає трудовийдоговір про роботу на підприємстві, установі, організації або з фізичною особою,про що закріплено ч. 2 ст. 2 КЗпП України.
Однак не потрібно забувати про те, щовищевказаній реалізації притаманні відповідні особливості. Наприклад, національнезаконодавство містить в собі єдині вимоги про відповідні відомості, які особа,влаштовуючись на роботу, не зобов’язана надавати працедавцеві. Що це означає?
Оформляючи трудові відносини, працедавець неможе вчиняти окремі дії, які суперечить юридичним нормам, охопленим вітчизнянимзаконодавством, та моральним імперативам, загальновизнаним в громадянськомусуспільстві. Зокрема згідно з ч. 1 ст. 25 КЗпП України при укладенні трудовогодоговору власнику або уповноваженому ним органу не дозволено вимагати відособи, яка влаштовується на роботу, будь-які відомості про партійнуприналежність що в свою чергу має такий працівник.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук вчора о 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол вчора о 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький вчора о 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін вчора о 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин вчора о 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 05.05.2025 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 05.05.2025 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 05.05.2025 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 05.05.2025 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 05.05.2025 12:42
Топ за тиждень
Популярне
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 15514
-
Суд наказав знести відпочинковий комплекс на Дніпрі у Києві
Бізнес 13478
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
11457
-
Розробка GTA VI дорожча за будівництво найвищого хмарочоса у світі
Життя 6926
-
Reuters дізналося зміст нового пакета санкцій ЄС проти Росії
Бізнес 6276
Контакти
E-mail: [email protected]