Диявол в деталях. Чи може – в руді?
Повідомлення про падіння акцій української компанії може викликати не лише подив
Цікаво побачити в українському інформаційному просторі новину про падіння акцій компанії з українським корінням. В умовах широкомасштабного російського вторгнення та за хронічної відсутності в Україні ринку цінних паперів.
Мова про компанію Ferrexpo. Причина проста – співвласником цієї компанії є Костянтин Жеваго. Український бізнесмен з непростим досвідом співпраці з вітчизняною владою. Його гучно та пафосно затримали у грудні 2022 року на французькому курорті Куршевель за ордером Офісу генерального прокурора. Проте французькі суди, аж до Верховного Суду Франції протягом 2023 року винесли низку вердиктів про відмову в екстрадиції бізнесмена до України. Причина – політичні мотиви у переслідуванні Жеваго, які виявилися очевидними французьким суддям.
Цікаво, що події наступних місяців (хоча б у першому кварталі 2024 року) підтвердили, що персоналізований фактор у переслідуваннях підприємців присутній. Бізнесмени різного ступеня публічності ставали об’єктами спонтанної уваги з боку правоохоронних органів України. І, що особливо цікаво – часом ця увага зникала, мов роса на сонці спекотної днини. Тому ми розуміємо, частина з них вирішила не здіймати галасу, а «шукати спільну мову». Але були і ті, хто публічно чинив опір сваволі з боку «ефективних менеджерів».
Ситуація Костянтина Жеваго ускладнюється тим, що його родина володіє часткою телеканалу «Еспресо». Нагадаю, що два роки тому «Еспресо» разом з «Прямим» та 5-м свавільно викинули з цифрового мовлення в Україні, хоча закинути цим каналам антиукраїнську позицію не зміг би і найбільш прискіпливий український правоохоронець. Не допомогло це і популярності телемарафону «Єдині новини», проте це вже зовсім інша історія.
Жеваго, на відміну від багатьох українських бізнесменів, має в Україні активи, які не можна швидко забрати з собою. Це Полтавський ГЗК, у розвиток якого компанією Ferrexpo вкладено більше 3 мільярдів доларів. До речі, українському бізнесмену у компанії належить менше 50% акцій, про падіння курсу яких менше ніж на відсоток радісно повідомили в Україні. Решта – корпорації Black Rock з величезними фінансовими ресурсами та публічним впливом у різних країнах світу.
Цікаво, що з Ferrexpo принципово нічого нового не відбувається, адже бізнес, який став світовим брендом, намагалися віджати неодноразово. Причому найбільше зусиль до цього доклали так звані «лужніковські» - російська бізнес-група на чолі із близьким до Путіна екс-віце-спікером Держдуми рф Олександром Бабаковим. Нещодавно британські суди поставили остаточну крапку у цих намаганнях. Дуже синхронно після цього включилися українські можновладці і підконтрольні ним компанії-ноунейми, які вибивають із міжнародного бізнесу «борги».
Про залученість можновладців свідчать, зокрема, мільярдні суми застави, які вимагають українські правоохоронці у якості запобіжних засобів для директорів українських підприємств Ferrexpo. І саме через участь у процесі держави топ-менеджери Ferrexpo прямим текстом кажуть про те, що ціль влади – не з’ясувати свої стосунки із громадянином Жеваго, а взяти у заручники міжнародний бізнес. В умовах війни з росією це дуже небезпечна лінія поведінки.
Мораль описаного випадку надзвичайно проста: доки в Україні не відбудуться кардинальні зміни філософії влади, говорити про наявність інвестиційного клімату (та фондового ринку), посилення обороноздатності та позицій нашої держави на світовій арені можна буде всупереч, а не завдяки зусиллям держави. Диявол, як завжди, в деталях.
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання Дана Ярова 19:06
- Коли справедливість перестає бути спільною мовою Андрій Мазалов 18:00
- Ліміт 10% у закупівлях електричної енергії: чому позиція ВС є дискусійною? Віталій Булат 15:41
- Освітня реформа: діти без освіти чи освіта без дітей? Любов Шпак 15:09
- Професія, якої не вчать: як закупівельникам здобути знання? Дмитро Соловей 11:37
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін Павло Пирков 11:13
- CBAM ЄС: як українському бізнесу підготуватись до вуглецевого кордону у торгівлі Ростислав Никітенко 09:20
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова 07.06.2025 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель 07.06.2025 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко 07.06.2025 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 06.06.2025 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 06.06.2025 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко 06.06.2025 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 06.06.2025 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 05.06.2025 16:02
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 515
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 310
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 121
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 116
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри 77
-
Путін готує засідання Ради безпеки – якими є вірогідні сценарії його дій
Думка 22417
-
Біткоїн на чорний день: як країни формують крипторезерви перед кризами
Думка 3174
-
"Ледь дітей не їдять": чи варто боятися "бійцівських" собак – історія амстаффа Сема
Життя 3153
-
Збройовий експорт на мільярди: між монополією, корупцією та потребами фронту
Бізнес 3143
-
Це не вирок, це шлях: актор Дмитро Вівчарюк — про сина з аутизмом, прийняття і косі погляди
Життя 2854