Чому Медведчук програв цю справу
Київський апеляційний суд скасував у більшій частині рішення Дарницького районного суду про заборону розповсюдження накладу книги "Справа Василя Стуса" зі згадками про В. Медведчука.
Чому це сталося?
Не тому, що Вахтанга Кіпіані і Видавництво «Віват» представляли в суді круті адвокати (ну або не тільки тому :).
Перша причина. Цю справу не треба було починати. Тут Медведчука банально підставили його адвокати. Сам він книгу не читав – і визнавав це публічно. Адвокати, певно, запевнили, що все буде, як завжди: перемога в усіх інстанціях. Але тут не так сталося, як гадалося. Через інформаційну хвилю, спричинену судовим розглядом, продажі книги зросли в рази. За версією профільного сайту «Читомо», «Справа Василя Стуса» стала найпродаванішою книгою 2020 року в Україні.
Друга причина. Судді вже не такі слухняні, як за часів Януковича. Багато хто приймає справедливі рішення, незважаючи на досі існуюче «телефонне право» (яке давно слід було б перейменувати з огляду на використання сучасних месенджерів). Суд першої інстанції просто заклав «міну уповільненої дії» - коли свідомо вийшов за межі позовних вимог. Таке рішення апріорі не могло встояти в апеляції. Апеляційна інстанція чітко зробила свою справу. Чесні судді є. Оціночні судження про публічну особу не можуть бути спростовані за визначенням.
Третя причина. Колосальний тиск громадської думки. Громадянське суспільство вже є. Фактична заборона книги за позовом проросійського політика викликала глибоке обурення десятків тисяч людей, які до цього не цікавились ні політикою, ні судовою системою, ні долею Василя Стуса. Добре це чи погано, але судді – це теж частина суспільства. Вони не можуть бути абсолютно вільними від громадської думки.
P.S. Сьогодні багато разів чув одне запитання: чи буде Медведчук подавати касаційну скаргу до Верховного Суду? Не буде. І так давно не радий, що вляпався.
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 353
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 318
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 208
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 182
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 147
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 62887
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 49669
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
39373
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 21365
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10484