Що заважає технічному співробітництву України з НАТО?
Озброєння та військова техніка закуповуються через посередників. Необхідно дозволити повноцінне військово-технічне співробітництво Міноборони та інших силовиків з колегами в США та країнах НАТО.
Необхідно дозволити повноцінне військово-технічне співробітництво Міноборони та інших українських силовиків з колегами в США та країнах НАТО. На четвертий рік війни Уряд повинен удосконалити на законодавчому рівні систему закупівель ОВТ шляхом надання прав державним замовникам на здійснення повного циклу закупівлі ОВТ за імпортом, без залучення спеціальних експортерів. (Колонка опублікована на сайті видання «Новое Время» 15 серпня 2017).
При цьому, здійснення таких законодавчих зміни обумовлено керівними плановими документами у сфері безпеки та оборони, в першу чергу Стратегічним Оборонним Бюлетенем (пункт 2.5.1.); відповідальними за розроблення законодавчих змін визначено Міноборони та Мінекономрозвитку з терміном виконання до кінця 2017 року.
Не так давно було оголошено про домовленість з американською стороною про підписання двох угод в оборонній сфері, що серед іншого сприятиме рішенню Білого дому про надання Україні летальної зброї. Насправді, на заваді військово-технічному співробітництву України з США та любою іншою країною стоїть УкрОборонПром та його монополія на імпорт озброєння та техніки в Україну.
Ситуація з агресією Російської Федерації проти України та окупацією українських територій вимагає суттєвого удосконалення системи переозброєння Збройних Сил України. Передусім це стосується спрощення процедур імпорту продукції оборонного призначення, яка не виробляється в Україні та критично необхідна для відсічи зазначеної агресії та зміцнення обороноздатності України.
На цей час склався вражаючий дисбаланс у розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу, пов'язаний із тим, що в Україні діють непрозорі, занадто утаємничені процедури.
Найбільш негативними наслідками цього є непривабливість українського ринку для іноземних компаній. За даними Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, 95% номенклатури ОВТ закуповуються в межах державного оборонного замовлення (далі - ДОЗ) без конкурентних процедур. Українська система закупівель озброєння має суттєві обмеження внаслідок стриманості іноземних компаній щодо передачі технологій і продажу зброї Україні, та лише частковою готовністю українських органів влади до розгорнутого військово-технічного співробітництва з іноземними державами та імпорту зброї. Тому українські військові переважно використовують лише те, що здатні виробити вітчизняні оборонні підприємства. Наші підприємства не здатні забезпечити більшу частину потреб військових, причому в найважливішій номенклатурі (у грошовому еквіваленті це, за оцінками Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, не менше 60—70%). Україна ніколи не виробляла й не виробляє бойових літаків, комплексів протиповітряної оборони, корабельного озброєння, бойових вертольотів тощо. Через це Україна здатна забезпечити себе вітчизняною зброєю лише приблизно на третину від потреб оборони.
З початку конфлікту на Сході України, більшість іноземної зброї та обладнання зайшло в Україну у вигляді допомоги. При цьому, державний концерн УкрОборонПром має істотний вплив на імпорт оборонних товарів. Відповідно до вимог чинного законодавства (Законі України “Про державне оборонне замовлення” та “Про зовнішньоекономічну діяльність”) імпорт зброї та техніки має здійснюватися через спеціальних експортерів, більшість з яких входять в ДК УкрОборонПром. Внаслідок цього, по-перше, українські військові формування не отримують вкрай необхідні сучасні зразки озброєння, а по-друге, західні оборонні компанії дуже стримано ставляться до перспективи інвестицій через неприйнятні і невигідні форми співпраці.
Відповідно до звіту RAND Corp. “Security Sector Reform in Ukraine / Реформа безпекового сектору в Україні", ДК УкрОборонПром завищує ціни на імпорт від 5 до 20% і вище. Створюючи таким чином труднощі для імпорту, ДК УкрОборонПром сподівається розвивати власну оборонну індустрію. У військовий час така стратегія перекриває доступ Україні до необхідного військового обладнання. Особи із конфліктом інтересів можуть впливати на процеси закупівель. Контракти обговорюються із військовими, що мають довгострокові відносини із представниками державних постачальників, таким чином утворюючи сприятливі умови для корупції", – вважають автори звіту.
У випадку Сполучених Штатів продажі озброєння можуть бути юридично оформлені тільки з міністерством оборони приймаючої країни, а не з державним підприємством.
При цьому ДК УкрОборонПром має конфлікт інтересів. Його компанії виробляють зброю та техніку для українських військових, тому концерн не дуже хоче імпортувати товари, які можуть бути вироблені та надані її ж власними компаніями.
Отже, як забезпечити потреби української армії сучасним озброєнням та технікою (ОВТ), зекономити гроші українських платників податків та одночасно розвинути військово-технічне співробітництво з стратегічними союзниками?
Міністерство оборони та інші силові міністерства мають отримати право закуповувати закордоном напряму, без посередників, в першу чергу підприємств ДК УкрОборонПром. Саме такий законопроект розробив Фонд Вільна Україна.
За даними Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, у разі закупівлі озброєння безпосередньо державними замовниками, вартість придбання ОВТ подешевшає приблизно на 40%. Це також сприятиме залученню інвестицій в економіку України в такій формі як офсет (компенсаційні угоди).
Прийняття зазначеного законопроекту створить сприятливі умови для суттєвого розширення віськово-технічної співпраці як способу сформувати союзників з західних партнерів, а також сприятиме залучення іноземних інвестицій в Україну через налагодження ліцензійного виробництва сучасних ОВТ в Україні та укладення офсетних угод тощо.
Повний текст законопроекту читайте за посиланнями. Проект закону готовий до реєстрації у Парламенті, розгляду профільними комітетами та до громадського обговорення. Просимо підтримати дану ініціативу.
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда вчора о 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик вчора о 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов вчора о 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч вчора о 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова вчора о 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко вчора о 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук вчора о 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко вчора о 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов вчора о 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер вчора о 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 14.05.2025 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14.05.2025 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 14.05.2025 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 14.05.2025 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 14.05.2025 08:50
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 34707
-
Змагання за Трампа. Чому Зеленський вирішив летіти в Туреччину, а Путін – відмовився
13279
-
Найбільше замовлення в історії Boeing: Qatar Airways купить 210 літаків
оновлено Бізнес 9338
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 7814
-
Колишній керівник кондитерської корпорації Roshen очолив племзавод
Бізнес 7497