Хто і за що торгується: надра України і ставка на "гаранта схеми"

Нова світова конкуренція за стратегічні ресурси

У світовій геополітиці формується нова реальність. Після повномасштабної агресії Росії Україна стала не лише форпостом безпеки, але й — свідомо чи ні — центром майбутнього глобального ринку ресурсів. Йдеться не лише про оборону. Йдеться про стратегічні надра: титан, літій, уран, рідкоземельні метали. Все те, що рухає економіки XXI століття — енергетику, оборону, високі технології.

І саме тому навколо України — кулуарна конкуренція. США, Велика Британія, Франція — кожна держава просуває свою модель партнерства. Це нормально. Кожна з них захищає свої стратегічні інтереси — і робить це відкрито або під грифом конфіденційності. Цинічно було б очікувати від них альтруїзму. Але саме тому ще важливіше: що в цей момент робить Україна?

Американська модель: фонд і прозорість

За адміністрації Дональда Трампа Сполучені Штати запропонували Україні чітку модель: створити спеціальний публічний фонд, де пайовиком буде українська держава. Прибутки — розподіляються прозоро. Контроль — через механізми нагляду, публічного звітування та міжнародного аудиту. Модель жорстка, але зрозуміла: вигоду отримує не група наближених, а вся країна через державні інституції.

Британський підхід: приватні гравці та тіньова легітимність

Велика Британія, за неофіційними даними, просуває іншу модель — співпраця через українські компанії, які вже мають ліцензії на користування надрами. За юридичне супроводження цих угод, буцімто, відповідає структура, пов’язана з одним із найвідоміших фінансових домів — Ротшильдами. Формально все виглядає цивілізовано. Але питання не у формі. Питання — в обхідній природі угод: вони укладаються не з державою як суб’єктом публічного інтересу, а з приватними структурами, наближеними до політичного керівництва України.

Франція: повернення у гру через уран

Франція після втрати контролю над урановими родовищами в Африці (зокрема, в Нігері) опинилася у вразливій позиції. Її атомна енергетика — одна з найбільших у світі — вимагає сировини. І тут британська пропозиція з українськими урановими родовищами може стати компенсаторним фактором. Франція логічно підтримує ту модель, яка дозволяє їй повернути стратегічну стабільність. Це не виглядає цинічно — це нормальна міжнародна гра інтересів.

Цинізм — не у Лондоні чи Парижі. Він — у Києві

Цинізм починається там, де держава не каже народу правди. Наразі тексти і британської, і американської версій угод тримаються в таємниці. Жодного відкритого парламентського обговорення. Жодної експертної дискусії. Жодної спроби пояснити суспільству: хто, на яких умовах, і на якій підставі отримає доступ до надр, що, згідно з Конституцією України, належать народу.

Більше того — створюється враження, що ресурси обмінюються не на технології чи оборону, а на політичну підтримку: мовляв, “ви лишаєте нас при владі — ми гарантуємо доступ до ресурсів”. Це вже не геополітика. Це — спотворений внутрішній договір на шкоду національному суверенітету.

Або ресурс для держави, або — джекпот для обраних

Україна має історичний шанс зробити правильний вибір. Всі моделі доступу до надр мають проходити через призму публічного інтересу. Якщо виграє модель — з прозорим фондом і державною участю — ми отримаємо інституційну базу для відновлення. Якщо ж переможе кулуарна схема — надра стануть черговим «офшором» для обраних, знову ж таки — за мовчазною згодою держави.

Вибір ще не зроблено. Але мовчання — це теж вибір.

Довідково наведу дані щодо запасів основних корисних копалин України у відсотках до світових ресурсів:

1. Залізна руда

• Світові запаси: близько 230 млрд тонн.
• Запаси України: близько 28 млрд тонн.
• Частка у світових запасах: близько 12%.

2. Марганцева руда

• Світові запаси: близько 2,5 млрд тонн.
• Запаси України: близько 2,5 млрд тонн (Україна має майже повний контроль над світовими запасами).
• Частка у світових запасах: 100%.

3. Титанові руди

• Світові запаси: близько 350 млн тонн.
• Запаси України: 55 млн тонн.
• Частка у світових запасах: близько 15%.

4. Графіт

• Світові запаси: близько 300 млн тонн.
• Запаси України: близько 27 млн тонн.
• Частка у світових запасах: близько 9%.

5. Гіпс

• Світові запаси: близько 60 млрд тонн.
• Запаси України: 1,5 млрд тонн.
• Частка у світових запасах: близько 2,5%.

6. Кам'яне вугілля

• Світові запаси: близько 1 трлн тонн.
• Запаси України: 34 млрд тонн.
• Частка у світових запасах: близько 3,4%.

7. Природний газ

• Світові запаси: близько 200 трлн куб. м.
• Запаси України: 1,1 трлн куб. м.
• Частка у світових запасах: близько 0,55%.

8. Нафта

• Світові запаси: близько 1,7 трлн барелів.
• Запаси України: 0,6 млрд тонн (близько 4,4 млрд барелів).
• Частка у світових запасах: близько 0,25%.

9. Уран

• Світові запаси: близько 6,1 млн тонн.
• Запаси України: 75 000 тонн.
• Частка у світових запасах: близько 1,2%.

10. Літій

• Світові запаси: близько 86 млн тонн.
• Запаси України: точні дані варіюються, але на сьогодні країна має перспективні родовища літію в Закарпатті.
• Частка у світових запасах: менше 1%, проте запас потенційно може зростати завдяки новим відкриттям.

11. Цирконій та германій

• Світові запаси цирконію: близько 60 млн тонн.
• Запаси України цирконію: приблизно 1 млн тонн.
• Частка у світових запасах: близько 1,7%.
• Германій: Україна є важливим гравцем у видобутку германію (особливо в Луганській та Донецькій областях), але частка у світових запасах є меншою, ніж 1%.

Ці дані свідчать, що Україна має значний потенціал у видобутку різних корисних копалин, зокрема таких, як залізна руда, марганець і титанові руди, де частка України у світових запасах дуже велика

Ці ресурси можуть бути важливими як для внутрішнього використання, так і для залучення інвестицій, але питання про їх ефективне використання та управління залишається не вирішеним.