Історія Генрі Моргана, або чому у Сомалі є майбутнє, а у України - ні
Парадоксально, але ватажки сомалійських піратів потенційно можуть створити підгрунтя для економічного і політичного зростання країни, в той час як "лідери" та "нові зірки української політики" ведуть країну до неминучого краху.
В одному з епізодів свого документального серіалу, на жальмаловідомого українському глядачеві через мовний бар‘єр, "Імперія: чимсучасний світ зобов'язаний Британії" Найл Фергюсон розповідає про подію, зякої, власне, почався бурхливий розвиток Британських колоній в Америці.
Одному з піратськихватажків прийшла в голову неординарна для того часу думка:"нащо вивозити награбоване до Туманного Альбіону, наражаючись на небезпеку,коли можно, так би мовити, "інвестувати" здобуте золото та срібло намісці, передусім у цукрові плантації та виробництво рому. Тим більше, що попитна цукор та ром у світі, передусім у метрополії стабільно зростав.
На відміну відукраїнських "реформаторів" піратський ватажок Генрі Морган,на жаль, не мав дипломів престижних європейських та американських університетів(хоча також непогано говорив англійською). Проте, відсутність грунтовної освіти,на щастя, не завадила йому суттєво пожвавити ділову активність напідконтрольних територіях, що, зокрема, проявилося у будівельному бумі, ростінаселення і, говорячи сучасною мовою, суттєвому "зростанні ВВП".
Безумовно, в основіствореної відомим флібустьєром "економіки" лежав розбій на морі, але,зрештою, гроші, здобуті на морі, доволі ефективно працювали на суші, перетворюючись на капітал, або як казав К.Маркс– "самозростаючу вартість".
Звісно, не вартоідеалізувати Генрі Моргана, як і будь-якого іншого піратського ватажка. Проте економікумало турбують питання моральної чи правової оцінки походження власності.Економіку цікавить чи стає власність капіталом і як цей капіталвикористовується.
А тепер перекинемося зісторії до сучасності, з Америки до України, де новоявлені вітчизняніфлібустьєри безбожно і нещадно грабують, і на суші, і на морі. І на відміну від"кровожерливого" пірата, українські патріоти поспішають вивозити "зароблені""завзятою, щирою працею" гроші в оффшори, подалі від неньки-України. Врезультаті, "українською національно-свідомою елітою" грошівикачуються з української економіки, знекровлюючи її, в той час як в економікуЯмайську вони закачувалися злодієм, вбивцею, кровопивцею.
Логічно запитати, а чомугроші в Україну не вкладються, а навпаки вивозяться? Не претендуючи на точнийекономічний аналіз, можна виділити кілька причин. По-перше, тому що в Україніне виробляють аналоги тогочасного цукру та рому, себто чогось, що мало бвеликий попит на світовому ринку. А по-друге, тому що в Україні інвестиційніризики неспівмірні потенційним прибуткам. І по-третє, награбоване в Українізалюбки приймають європейські, американські, азійські банки, що відкриває шляхдля втечі капіталу. Насамкінець, представники "національно-патріотичноїеліти" та члени їхніх сімей мають нічим не обмежену можливість жити,розважатися, вчитися, лікуватися закордоном – у цивілізованих країнах. Чихвилюють проблеми системи охорони здоров‘я в Україні тих, хто має можливістьлікуватися в Японіїї, – питання риторичне.
…А в цей самий час, колиукраїнські патріоти, конвертуючи владу у власність, визискують всі наявні вУкраїні ресурси, заради придбання маєтків у Лондоні та "модельних агенцій"у Парижі, десь майже на протилежному боці світу в море неквапливо виходятьлегендарні сомалійські пірати: 1) які грабують не сомалійськікораблі; 2) яким не світить перспектива "легалізувати" награбованечерез швейцарські банки і оффшори; 3) які приречені жити на "батьківщинімилій", бо не мають можливості "каратися на чужині" у Куршевелі;4) які мусять виносити награбоване на сушу і якимось чином"інвестувати" у місцеву "економіку". Безумовно, у Сомаліпоки що також є проблеми з "цукром та ромом", тому"інвестуюють" послідовники Генрі Моргана переважно у зброю ташвидкісні катери, але гроші та власністьтам накопичуються і рано чи пізно вони можуть стати капіталом. Звісно, якщосомалійці дослухаються порад Ернандо де Сото. Проте, це вже предмет зовсім іншої розмови.
Отже, Сомалі можливо має майбутнє, а нинішня Україна уразі збереження наявних тенденцій – ні…
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв вчора о 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 2909
-
Розуміє Україну, чує Європу. Що потрібно знати про Келлога та його роль у переговорах
1957
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1774
-
452 світанки в полоні. Історія захисника Маріуполя, який пройшов російські катівні
1300
-
Чого тепер найбільше боїться європейський бізнес
Думка 1278