Ділова репутація: кому це треба?
Ділову репутацію юридичної особи можна вважати її візитівкою, вона відображає престиж, рівень професійності, відповідність діяльності вимогам закону. А що саме буде написано у даній візитівці - залежить від вас.
Ділову репутацію юридичної особи можнавважати її візитівкою, вона відображає престиж, рівень професійності,відповідність діяльності вимогам закону. Від ділової репутації залежить багатофакторів, наприклад, зацікавленість клієнтів, привабливість для співпраці таінвестування, можливість отримання більшого доходу та виходу на нові ринки.
Чинне законодавство не містить чіткоговизначення поняття ділової репутації, оскільки воно являється морально-етичною категорією і одночасно особистимнемайновим правом, якому закон надає значення самостійного об'єкту судовогозахисту.
Поняття «діловарепутація» знайшло своє вираження у Постанові Пленуму Верховного Суду Українивід 27.02.2009 №1, де діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка їїпідприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснюєтака особа як учасник суспільних відносин.
Аналізуючи данепитання, також слід згадати про таке поняття, як «гудвіл», який виражаєвартість ділової репутації, її економічну сторону. Відповідно до п.14.1.40.Податкового кодексу України гудвіл - це нематеріальний актив, вартість якоговизначається як різниця між ринковою ціною та балансовою вартістю активівпідприємства як цілісного майнового комплексу, що виникає в результатівикористання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів,послуг, нових технологій тощо.
Поняття «ділова репутація» та «гудвіл» неявляються тотожними.
Відповідно до чинногозаконодавства у юридичної особи є такі права, як недоторканність діловоїрепутації, таємниця кореспонденції, право на інформацію, а також на іншінемайнові права, що можуть їй належати. Діловою репутацією є особисте немайновеблаго, що охороняється цивільним законодавством.
Кожна особа має право звернутись до судудля захисту свого немайнового чи майнового права та інтересу, права на свободуінформації, а якщо їй було завдано моральної чи матеріальної шкоди.Безпосередньо сам захист ділової репутації здійснюється у судовому порядку увигляді окремого (спростування неправдивої інформації) та позовного(відшкодування немайнової шкоди) проваджень.
Позивач (заявник)може вимагати від відповідача здійснити спростування поширеної ним неправдивоїінформації, надати відповідь (висвітлення власної точки зору щодо поширеноїінформації та обставин) чи відшкодувати немайнову шкоду. Ці вимоги можуть бутиоб’єднаними.
При поданні позовущодо захисту ділової репутації, слід чітко розуміти, яка саме інформація єпорушенням прав особи, а також надати відповідні докази порушень.
Так, суд відмовив узадоволені позовних вимог за справою 5020-833/2012 щодо стягнення моральноїшкоди, посилаючись на те, що висловлені думки сторін в іншій судовій справі неє розповсюдженням недостовірної інформації. Така інформація є доказом, який було дослідженоу судовому засіданні сторонами та судом. В такому випадку дана інформація неможе бути підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації.
У справі 905/4159/13– судом було прийнято рішення зобов’язати особу спростувати недостовірнуінформацію, внаслідок доведення позивачем факту розповсюдження неправдивої інформації, що підриває імідж і діловурепутацію компанії.
Отже, радимо бутиуважними при розповсюдженні інформації стосовно третіх осіб, а при можливості –отримати згоду на таке розповсюдження. Так як кожна особа має право на захистчесті, гідності та ділової репутації, у тому числі шляхом звернення до суду звимогою щодо відшкодування шкоди порушником.
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков вчора о 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар вчора о 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук вчора о 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко вчора о 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак вчора о 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський вчора о 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер 01.05.2025 09:52
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 3917
-
Що головне і що парадоксальне в угоді з США про корисні копалини
Думка 3815
-
Віагра, тефлон і бактерії проти пластику: вісім випадковостей, які змінили світ
Життя 2547
-
Зумери й міленіали на межі: як розпізнати кризове вигорання і врятувати себе
Життя 2544
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 2089