Нові парламентські ви бори. Кого ми обирали раніше і як обирати, щоби знову не помилитися
Рівно місяць до того дня, коли нам в черговий раз прийдеться робити непростий вибір. Державно незалежним українцям виповнилося 21 рік і це є підставою надіятися, що ми зможемо зробити свідомий і правильний вибір не тільки на сьогодні і завтра, а й на післязавтра для наших дітей, онуків і правнуків.
Ми мали різні парламенти: комуністичної групи 239, директорату Кучми, національно-державницький Ющенка-Тимошенко, кланово-донецький Ахметова-Фірташа-Януковича. Звичайно, такого ганебного і безправного парламенту, як нинішній, не знала не тільки Україна, а й жодна країна. Навіть в Росії і Білорусі проблеми парламенту вирішуються на виборах, а не примусом чи перепродажею реальних депутатів. «Тушки» - це унікальне українське явище, як і те, що «найталановитішими» менеджерами, суддями, прокурорами та іншими посадовцями виявилися донецькі «проффесори».
За місяць до виборів хочу нагадати шановним співвітчизникам про здобутки і нанесену Україні шкоду двома останніми владними системами, бо і сьогодні вони реально претендують на місця в українському парламенті: Ющенка-Тимошенко і Ахметова-Фірташа-Януковича. Це необхідно тому, що саме для адекватного вибору сьогодні необхідне порівняння минулого. Що можна віднести до активу влади Ющенка-Тимошенко?
¦ В сфері суспільного життя - спроба втілення в повсякденне життя принципів особистої свободи громадян і демократичності суспільних процесів, реальна свобода засобів масової інформації, невикористання силивих структур проти протестних акцій громадян, дотримання незалежності судової гілки влади, зроблено крок на шляху усвідомлення українцями своєї власної історії та дещо інше.
¦ В сфері економіки – забезпечення свободи малого і середнього бізнесу, повернення в державну власність і конкурсна продажа Криворіжсталі, припинення паразитування Фірташа на державній ГТС і газових сховищах та повернення Україні значних коштів, початок повернення громадянам їх радянських заощаджень і таке інше.
¦ В сфері міжнародних відносин – активні практичні дії в напрямі європейської та євроатлантичної інтеграції, як стратегії забезпечення зовнішніх умов економічної модернізації та економічного розвитку і воєнної безпеки України.
Все це відбулося тому, що помаранчева революція об’єктивно створила сприятливі умови як для внутрішнього розвитку України, так і для зовнішнього сприйняття її як сучасної цивілізованої країни. Проте, очікування суспільства виявилися до кінця не здійсненими внаслідок суб’єктивного, людського фактору, який виявився недостатньо державницьким. Тому найбільш суттєві недоліки помаранчевої влади, що нанесли шкоду Україні, є:
По-перше, надзвичайна залежність Президента Ющенка від грошей Фірташа і Ахметова, які фінансували його виборчу компані. На моє переконання саме ущемлення Юлією Тимошенко інтересів Фірташа призвело до непримиренно конфлікту між нею та Ющенком, який не міг не вплинути на всю систему державного управління. Крім цього, у Ющенка, напевне, були відповідні, не зовсім публічні домовленості з Кучмою і Януковичем в процесі підготовки до третього туру голосування.
По-друге, договірний (чи квотний), а не професійно-конкурсний відбір кандидатів на вищі державні посади, особливо голів обласних державних адміністрацій.
По-третє, саме останні Укази Президента Ющенка і подальша його поведінка сприяли перемозі на президентських виборах Віктора Януковича, який не може відрізнити стратегію від тактики. Відповідно і в тому, що відбувалося і відбувається в Україні сьогодні, є безпоседня вина Ющенка.
По-четверте, в сфері зовнішньої політики, здійснюючи однозначно правильний курс на європейську і євроатлантичну інтеграцію, помаранчева влада не зуміла зберігти дружні відносини з Росією і переконати її, що співробітництво з Європою ведеться в інтересах України, а не проти Росії.
Що стосується нинішньої влади, то мені важко знайти те, що можна було б віднести до позитивних здобутків, хіба що, чесне відпрацювання боргів Ахметову, Фірташу та іншим олігархам, які і привели її на київські пагорби. Що стосується шкоди, яку нинішня влада зробила Україні, то газова угода Юлії Тимощенко, в якій ні один прокурор чи суддя не побачив особистої вигоди і за яку вона відбуває термін кримінального покарання, може розглядатися як дитячі пустощі.
Ось тільки деякі антидержавні і антиукраїнські «пустощі» нинішньої української влади, які усім відомі, але про які перед виборами треба нагадати.
¦ Брутальне нехтування Конституції України і перетворення українського парламенту не тільки в українське, а й світове посміховисько;
¦ Продовження на 25 років терміну перебування на території України російського Чорноморського флоту. Думаю, що нікого не треба переконувати в тому, що кожна країна і кожен народ добиваються звільнення власної території від іноземних війська, а нинішня влада України почала з притолежних дій.
¦ Проголошення позаблоковості в умовах блокового оточення – це не тільки тупість в зовнішній політиці, а й підлість по відношенню до власного народу, бо за нею реально існує підготовка до втягування України в ординське ОДКБ.
¦ Практична самоізоляція, бо уже ні Європа, ні Росія не хочуть мати справу з Україною, як рівноправним партнером. Росія вичікує і через зону вільної торгівлі СНД та Митний союз намагається «додавити» Україну, втягнувши її в Єаразійський Союз, як нове російське імперське утворення.
¦ Розпродаж вищих державних посад непрофесіоналам, але особисто відданим людям. Тільки два приклади: Міністр оборони, який мав відношення до оборони тільки в межах торгівлі зброєю і Міністр освіти, який до освіти має відношення тільки в тому, що колись сам вяився і не більше. Саме про цих міністрів я говорю тому, що сам віддав військовій службі і освіті все своє досить не коротке життя.
¦ Наявною є тенденція до обмеження права народу на вираження свого протесту проти обмеження його прав і свобод та використання судів і силових структур проти мирних акцій.
¦ Нарешті, що нинішня влада витворяє зі стражденною українською мовою!!! Не думаю, що хтось назове прем’єр-міністра якоїсь іншої країни, який свожю мовою так ганьбив би свою країну. Ну, а часті ляпи Президента тому, що він мислить російською чи білоруською, а читає українською. Так званий новий «мовний закон» - це черговий піар партії регіонів і не більше, бо він абсолютно нічого не дав російськомовним українця Донбасу і всього Південного Сходу.
Думаю, що достатньо для того, щоб переконатися в помилковості нашого попереднього вибру влади. Найганебнішим виразом помилковості нашого вибору є здатність наших обранців до «тушкування». Їх практичні дії говорять самі за себе. Але чому ж «тушкам» не продаватися за великі гроші, якщо ми самі здатні продати себе, своїх дітей і онуків не за великі гроші, а за кілограми гречки, цукру чи ще чогось.
Я не збираюсь нікого за когось агітувати. Що стосується мене особисто, то читач, напевне зрозумів, що я буду голосувати за Батьківщину. Як людина з достатньою фаховою освітою і великим життєвим досвідом хочу шановним співвітчизникам дати деякі передвиборчі поради загального характеру.
Перша порада. Постарайтесь впродовж цього місяця бути сумлінними учнями і вивчіть не парадні біографії претендентів на Ваш голос, а їх реальну сутність і зробіть чесний перед собою і дітьми свій вибір. Особливу увагу зверніть на самовисуванців, які будуть наряжатися в одежі найчесніхих патріотів України. Такі серед них можуть бути, але лише як виняток, бо у більшості чесних українських патріотів на вибори нема грошей. А якщо їх хтось фінансує, то цей хтось заставить депутата відробляти передвиборчий кредит. Виняток з великої групи самовисуванців можуть бути такі люди як Летро Порошенко.
Друга порада. Серед партійних списків оберіть Батьківщину або Партію регіонів у залежності від Ваших особистих переконань. Така необхідність зумовлена тим, що саме ці дві партії будуть конкурувати за формування парламентської більшості і зможуть робити реальну політику. Інші політсили, що внесені до бюлетеня, які навіть подолають прохідний бар’єр, самостійно нічого вирішувати не зможуть і будуть приєднуватися до тих чи їнших: Батьківщини або Партії регіонів. Голоси за явно непрохідні партії – це найкращий подарунрк для фальсифікаторів, бо частину цих бюлетенів можно легко вкинути на користь одного з лідерів.
Третя порада. Не полінуйтесь і прийдіть на вибори, бо не викристаним бюлетенем може проголосувати хто завгодно і за кого завгодно. А це знову фальсифікація і нехтування нашим волевиявленням.
Ми не політики. Ми, металурги і шахтарі, лікарі і вчителі, будівельники і землероби, усі громадяни України чесно робимо свою справу. Нашою справою є і формування вищох органів української влади. Тож давайте і цю справу зробимо чесно і принципово, щоб за нас це не зробили люди, для яких України і ми з вами лише середовище і знаряддя задоволення власних егоїстичниї інтересів.
