Страх перед інфляцією
Сьогодні фінансові ринки у світі розвинутих країн переслідує інфляція.
Протягом останнього десятиліття глобальна інфляція не грала за правилами. Незважаючи на високий рівень зайнятості до пандемії, вона була загадково низькою у більшості багатих країн світу (≈ 2,3%).
Протягом тривалого часу надмірно вільна монетарна політика (низькі процентні ставки) в розвинутих країнах піднімала вартість активів, не виштовхуючи споживчі ціни за межі таргету центральних банків. Віра в те, що процентні ставки та інфляція залишаться низькими, надихала інвесторів. Але нещодавно цей ентузіазм послабився. Перспектива величезного пакету стимулів для Америки, який Конгрес прийняв 10 березня, а також занепокоєння щодо напряму монетарної політики та страху підвищення інфляції спричинили падіння на глобальних фінансових ринках.
Наскільки ймовірне зростання глобальної інфляції може вплинути на Україну і чи потрібно нам хвилюватися?
Якщо ФРС (ЦБ Америки) буде змушений стримувати перегріту економіку підвищенням процентних ставок, то наслідки будуть далекосяжними. Вплив такої монетарної політики буде поширюватися далеко за межі берегів Америки. Такі країни, як Україна, можуть зазнати відтоку капіталу, адже високі процентні ставки в Америці піднімуть вартість долара. Очевидно, що це матиме вплив на український борг, який стане менш привабливим для нерезидентів. Таким чином, зросте вартість боргового залучення для нашої держави, фінансове становище якої ускладнене труднощами боротьби з пандемією.
Яка в нас зараз ситуація з інфляцією?
Прискорення інфляції в Україні до майже 8% у лютому перевищує цільовий діапазон НБУ, що становить 4 — 6%. Згідно з аналітичними даними головним фактором прискорення інфляції був різкий стрибок цін на продовольство, що спостерігається не тільки в Україні, а й в усьому світі.
Який економічний ефект має вищий або нижчий ніж цільовий (очікуваний) рівень інфляції?
Вищий або нижчий, ніж очікуваний, рівень інфляції має дестабілізуючі наслідки та накладає реальні витрати на економіку. Коли інфляція вища, ніж очікується, позичальники отримують користь за рахунок кредиторів, оскільки оплати позики в майбутньому робляться грошима, які мають меншу цінність у реальних умовах. І навпаки, інфляція, яка є меншою, ніж очікувана, принесе вигоду кредиторам за рахунок позичальників. В економіці з нестабільними рівнями інфляції кредитори вимагатимуть вищих процентних ставок, щоб компенсувати додатковий ризик, з яким вони стикаються внаслідок несподіваних змін інфляції. Загалом більш високі ставки запозичень уповільнюють інвестиції та знижують рівень економічної активності.
Висновок
Нещодавно натрапила на наукову роботу двох економістів із ФРС. В ній економісти приходять до висновку що, країни, що розвиваються (до яких належить Україна), реагують на стримуючу монетарну політику та кризу в США сильніше, ніж розвинуті країни. Більше того, ВВП зазнає значно більшого падіння.
Отже, ми можемо побачити, як глобальні події в світі впливають на економіку України.
Наразі незалежність НБУ є фундаментальною, як я і зазначала раніше у своєму пості. Таке прискорення інфляції ще більше унеможливлює реалізацію програм “іпотека під 7%”.
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський вчора о 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова вчора о 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян вчора о 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак вчора о 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський вчора о 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 646
- Готують підвищення тарифів для населення 374
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 322
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 319
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 230
-
Конкуренція за міни. Чи зможуть українські інженери перемогти хорватів та німців
Бізнес 9250
-
Культовий фільм "Диявол носить Прада" повертається: усе, що відомо про продовження
Життя 8719
-
Ціна свободи. Cкільки і чим доводиться платити українцям, щоб виїхати з російської окупації
7728
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
6636
-
Німеччина витратить 25 млрд євро на танки через російську загрозу
Бізнес 4604