Як скасувати заборону в'їзду до Польщі?
Депортація та заборона в’їзду до Польщі – це рішення, які застають іноземця зненацька, приносять непотрібні клопоти, змушують кардинально змінювати свої плани.
Найбільше усіх міграційних процесів за участю наших громадян, на сьогодні, пов’язано з Польщею. Туди їдуть працювати, навчатися, вести бізнес, організовувати своє життя. На підставі польських документів українці також намагаються знайти собі кращі умови і в інших країнах ЄС. Кількість населення, що постійно перетинає україно-польський кордон щоразу зростає та вираховується вже кількома мільйонами на рік.
За таких умов, непоодинокими стали випадки порушення українцями норм польського міграційного законодавства. Ці приписи, в свою чергу, передбачають покарання у вигляді зобов’язання іноземця повернутися до країни з якої він прибув (депортацію) та встановлення йому заборони в’їзду на територію Польщі протягом певного часу.
Найбільш поширеними підставами депортації є:
- іноземець не покинув територію Польщі до закінчення дозволеного строку перебування в країні, що передбачений візою;
- іноземець, перевищив термін перебування на території ЄС, що передбачений безвізовим режимом, або шенгенською візою (90 днів в періоді 180 днів);
- в результаті перевірки виявлено факт нелегальної роботи іноземця на території Польщі;
- мета та умови перебування іноземця в Польщі не відповідають тим, що були задекларовані ним при в’їзді в цю країну;
- іноземець нелегально перетнув польський кордон та ін.
Загалом таких підстав є 16, повний їх перелік передбачено ст. 302 Закону про іноземців.
Більшість порушень польського міграційного законодавства пов’язані саме з пропуском строку перебування іноземця за кордоном. Причини прості: «не догледів», «не знав», «не розумів приписів», «не зміг правильно порахувати «коридори». Трапляються випадки, коли людина в останній день свого легального перебування намагається виїхати з Польщі, однак багатогодинні черги на кордоні не дають можливості зробити цього вчасно. Навіть кількагодинне протермінування – це депортація і, як наслідок, заборона подальшого в’їзду на певний час.
Тому важливо чітко розуміти, за яких умов Вас можуть депортувати та що робити коли заборона в’їзду до Польщі вже видана.
Рішення про депортацію вправі приймати Комендант відділу Прикордонної служби, або Комендант прикордонної застави. В рішенні вказується термін, протягом якого іноземець повинен добровільно покинути територію Польщі: від 15 до 30 днів. В цьому ж документі іноземцю встановлюється заборона подальшого в’їзду на територію Польщі (чи країн Шенгенської угоди). Термін заборони може становити від 6 місяців до 5 років та залежить від важкості вчиненого порушення.
Чи можна в якийсь спосіб скасувати заборону в’їзду до Польщі?
Так. І таких способів є два.
Перший – це подання іноземцем заперечення на рішення про депортацію та заборону в’їзду. Заперечення подається до Начальника Управління у справах іноземців, у тому випадку, коли рішення про депортацію прийнято всупереч закону. Обов’язково слід обґрунтувати в чому полягає неправомірність рішення, та які норми порушила Прикордонна служба в процесі депортації.
Строк, протягом якого можна подати заперечення, складає 14 днів від дня одержання іноземцем рішення про депортацію.
Якщо ж рішення про депортацію є правомірним, слід скористатися іншим способом: подання заяви про скасування заборони подальшого в’їзду на територію Польщі. Така заява подається до органу, що встановив заборону, а саме: Коменданта відділу Прикордонної служби, або Коменданта тієї чи іншої прикордонної застави.
Комендант може скасувати заборону в’їзду, якщо іноземець доведе, що виконав вимоги рішення про депортацію (покинув територію Польщі у визначений термін та сплатив накладений штраф).
Процес скасування такої заборони відбувається в рамках адміністративного провадження. Для участі в ньому, депортований іноземець повинен визначити собі на території Польщі довірену особу, яка:
- подасть від його імені заяву про скасування заборони в’їзду;
- оплатить передбачені для цього збори та платежі;
- відбиратиме кореспонденцію, контактуватиме з представниками Прикордонної служби, а також передасть, в подальшому, іноземцю інформацію про зміст прийнятого рішення.
Термін розгляду заяви про скасування заборони в’їзду – становить 1 місяць, а в окремих складних справах – 2 місяці від дати відкриття адміністративного провадження.
Законом визначено також і випадки, коли заборона в’їзду не підлягає скасуванню, а саме:
- перебування іноземця в Польщі може становити загрозу для обороноздатності чи безпеки держави, охорони публічного порядку, або ж порушувати інтереси Республіки Польща;
- іноземець не сплатив штрафів, що були накладені при винесенні рішення про депортацію;
- щодо іноземця вже виносилося рішення про скасування заборони в’їзду, проте він протягом дворічного терміну знову отримав депортацію;
- не минуло половина терміну, на який була видана іноземцю заборона в’їзду.
Підсумовуючи наведене варто зауважити: скасувати заборону в’їзду до Польщі загалом можливо. Все залежить від обставин конкрентої справи. В будь-якому випадку, іноземцю необхідно найперше добровільно виконати вимоги прикордонної служби, викладені в рішенні про депортацію, а саме: сплатити накладений штраф та покинути територію Польщі у визначений термін.
Далі, якщо немає підстав до оскарження законності самої депортації, слід дочекатися доки сплине половина терміну встановленої заборони в’їзду до Польщі та звернутися до уповноваженого органу з заявою про її скасування.
При цьому варто розуміти, що скасування заборони в’їзду до Польщі не є обов’язком Коменданта прикордонної служби. Кожне питання вирішується індивідуально, на підставі обгрунтованих заявником обставин та поданих ним документів. Проте, подання заяви про скасування заборони в’їзду, залишається досить дієвою можливістю для іноземця зменшити негативні наслідки від одержаної депортації.
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв вчора о 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
- Завершення приватизації Укрспирту. ЄМК. Придбання прав вимоги до боржника 212
- "Закон і порядок" на крайньому заході України 203
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку 154
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність 79
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? 76
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 3073
-
Фонд Баффета звітує про рекордний прибуток завдяки інвестиціям у страхування
Бізнес 2000
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1872
-
452 світанки в полоні. Історія захисника Маріуполя, який пройшов російські катівні
1417
-
Лідер сирного ринку проданий за борги. За Гадячсир заплатять 44 млн грн
Бізнес 1194