Чому нас має навчити замороження USAID і "Голосу Америки"?
Зовнішні відносини.
У ЗМІ та соцмережах лунає багато думок, що зупинка програм USAID і фактичне закриття «Голосу Америки» - це погано для України. Не можу погодитися із такою трактовкою, адже сучасний світ далеко не чорно-білий і в ньому є чимало напівтонів та відтінків, кожен з яких за певних обставин може бути важливим.
На мою думку, питання USAID і «Голосу Америки» - це в першу чергу питання внутрішньої політики Сполучених Штатів. Зазначені структури фінансуються коштом американських платників податків. Вони обрали 47-го президента США, який, зокрема, обіцяв скоротити усі непотрібні, на його думку, федеральні витрати. То ж, з точки зору демократії, усе виглядає цілком логічно та прогнозовано.
Мені можуть заперечити, мовляв, USAID фінансувало чимало корисних для України програм. Це дійсно так, зокрема, програми відновлення та модернізації української енергетики. Однак замість того, щоб «посипати голову попелом» маємо прийняти реальність і шукати рішення. Ніхто не заважає розпочати переговори із США та європейськими партнерами про відновлення фінансування найважливіших для нас програм. Це питання української політики, відповідальність чинної влади.
Через закриття програм USAID також постраждала боротьба з корупцією в Україні. Дійсно, більш ніж спеціальних антикорупційних органів, вітчизняні корупціонери боялися тільки журналістів-розслідувачів, завдяки яким українці дізналися чимало фактів про корупційні злочини. Після того, як борцям з корупцією перекрили фінансування, маємо шанс переосмислити загальну ситуацію.
Задайтеся питанням, чому у розвинутих і успішних країнах світу немає спеціальних антикорупційних органів і окремої суспільної «касти» борців із корупцією? Відповідь проста: там діє верховенство права, усі громадяни рівні перед законом, а корупційні злочини розслідуються на рівні з іншими. У цивілізованому світі для покарання корупціонерів не потрібні спеціальні прокуратури та суди.
Для чого ж тоді, спитаєте ви, в Україні створена ціла антикорупційна інфраструктура? На мою думку, на такий крок наші західні партнери пішли через те, що протягом багатьох років не змогли здолати опір українських політичних еліт, які перетворилися у міцний сплав олігархів із корумпованими політиками. Антикорупційна інфраструктура – це остання спроба партнерів витягти Україну до світла з корупційного болота.
Якщо в Україні як слід запрацюють закони, правоохоронні органи і суди, нам непотрібні будуть НАБУ, САП, ВАКС та активісти-антикрупціонери. Але, як казав наш політичний класик - маємо, що маємо. Після закінчення війни історія вкотре дасть Україні шанс зробити все, як потрібно, тому для України вкрай важливо не згаяти цей шанс. Багато чого буде залежати від того, які сили переможуть на наступних президентських і парламентських виборах і чи готові вони будуть змінити країну на краще.
Погоджуюся із твердженням, що через фактичне замороження таких інструментів м’якої сили, як USAID і «Голос Америки», Сполучені Штати втратили чимало можливостей для просування власних інтересів у світі. Проте, впевнена, що після усвідомлення помилок, зазначені інструменти можуть розморозити або створити нові, зі схожими функціями. «Закони Мерфі» ніхто не відміняв: після ліквідації однієї бюрократичної структури, неодмінно створюється принаймні дві нових.
Але, знову ж, це внутрішнє питання США, їхні помилки, їхня робота над помилками, їхні нові рішення. Нам же, як кажуть, своє робити і боротьбу з корупцією ніхто не відміняв, адже навіть у повітрі відчувається, як українські корупціонери чекають на закінчення війни, щоб розпочати «освоювати» гроші, що західні партнери нададуть на відновлення України. Якщо ми знову дамо шанс олігархам і корумпованим політикам, наступної війни можемо не пережити, адже не може вижити той, хто програмує себе на самознищення.
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 203
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 184
- Пристань для Ocean-у 142
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 136
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 120
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9837
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5029
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4519
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 3999
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3801