Для чого потрібна дегазація сміттєзвалищ?
При кожній можливості, я нагадую про те, що за різними даними вже понад 5 % території України займають сміттєзвалища. Легально їх існує близько 6 500, водночас нелегальних понад 30 000!
Компанія “КЛІАР ЕНЕРДЖІ” працює в енергетичній галузі з 2015 року, один з ключових напрямків нашої роботи - це будівництво теплових електростанцій та проведення дегазації полігонів твердих побутових відходів шляхом встановлення когенераційних установок для виробництва електричної енергії з системою збору та утилізації біогазу. Станом на сьогодні, наші установки працюють уже в 12 регіонах України. Саме тому, ми як ніхто інший, знаємо цю проблему дуже глибоко.
Навіть якщо зараз, магічним чином, вся Україна почне сортувати сміття, на вирішення проблеми вже наявних переповних сміттєзвалищ піде не один рік. Швейцарія та Швеція, які є лідерами у сфері поводження з відходами почали впроваджувати відповідну політику ще в 1970-х роках, близька до нас географічно Польща - у 2003 році. Ми ж починаємо цю дискусію тільки зараз. Тому попереду ще великий об’єм інформаційної роботи, підготовки відповідних потужностей, а головне - зміна ставлення людей до цього процесу. Складно уявити, наскільки довгий шлях нам потрібно ще пройти.
Однією з основних проблем полігонів твердих побутових відходів є те, що під час біологічного розкладання органічних решток виділяється біогаз, який наполовину складається з метану, а також з вуглекислого газу, азоту, сірководню та інших газів. Це шкідливі сполуки, які потрапляють в легені людини, в наші ріки та озера, в нашу родючу землю і отруюють їх. Також метан - є одним із факторів “парникового ефекту”, що спричиняє глобальне потепління і танення льодовиків. За своєю суттю він більш ніж у 20-ть разів шкідливіший для планети ніж вуглекислий газ (СО2).
Сам по собі біогаз - є цінною сировиною для виробництва електроенергії. Екологічні стандарти розвинених країн вже давно передбачають обов’язковий збір та спалювання біогазу з полігонів, в Україні цей ринок тільки починає розвиватися. Крім очевидних економічних переваг, будівництво когенераційних установок дозволяє суттєво поліпшити екологічну ситуацію в регіоні. Дегазація зменшує кількість метану в повітрі, мінімізує ризик пожеж, вибухів та інших екологічних катастроф. Вона проводиться переважно на вже закритих полігонах, для цього буряться спеціальні свердловини, через які біогаз потрапляє в спеціальний сепаратор, де проводиться його очистка, згодом він спалюється у двигун-генераторах і перетворюється на електроенергію.
В законодавстві Європейського союзу чітко регламентована робота з полігонами ТПВ. Існує пряма заборона захоронювати на полігонах відходи з великою кількістю органіки, так званих “нестабільних” відходів. Такий підхід дозволяє ще на етапі збору сміття суттєво зменшити можливу майбутню шкоду довкіллю. В Швейцарії така заборона запроваджена з 2000 року, в Австрії - з 2004, в Німеччині з 2005 року.
В Україні ця проблема стала відомою суспільству і суттєво актуалізувалась після трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі під Львовом майже три роки тому. Все почалося з пожежі, яку не могли погасити три дні. А за кілька днів після погашення, стався ще й обвал. Тонни сміття просто поховали під собою чотирьох людей: трьох рятувальників і одного працівника комунального підприємтсва, чиє тіло не знайшли досі.
Після такої масштабної екологічної катастрофи експлуатувати сміттєзвалище категорично не можна, потрібно негайно провести дегазацію, щоб подібна ситуація не повторилася в майбутньому. Адже в зоні ризику не лише мешканці найближчих сіл, а й жителі частини регіону! Міська влада Львова, на щастя, розуміє це, а тому провела конкурс на пошук досвідченої компанії для проведення дегазації полігону твердих побудових відходів. Наша компанія є беззаперечним лідером в Україні в процесі дегазації сметтєвалищ, тому ми подались на конкурс, у якому без проблем перемогли. Незабаром вже розпочнуться підготовчі роботи, після чого наші провідні спеціалісти візьмуться за те, щоб зробити Грибовицьке сміттєзвалище бізпечнішим для жителів регіону.
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак 13:05
- "Гостомельська пастка" для місцевого самоврядування Володимир Горковенко 10:25
- Топ 5 податкових порушень у 2025 році Сергій Пагер 08:57
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак вчора о 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич вчора о 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко вчора о 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська 18.05.2025 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 262
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 158
- Пристань для Ocean-у 150
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 137
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути 107
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 9415
-
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
8811
-
Власник вареничних "Балувана Галя" знову судитиметься із мережею "Галя Балувана"
Бізнес 3307
-
Експорт оборонних технологій: Україна має жорстко захищати свої розробки
Думка 3182
-
Помада в сховищі, манікюр після тривоги: історії українців, для яких бʼюті — це акт сили й виживання
Життя 2402