Зміни до валютного законодавства: як це вплине на ринок?
З 7 лютого вступили в силу зміни до законодавства України, які значно змінюють підхід до валютного регулювання.
З 7 лютого вступили в силу зміни до законодавства України, які значно змінюють підхід до валютного регулювання. За задумом авторів нововведень, ці зміни спростять всі валютні процедури, оскільки тепер держава не контролюватиме валютні операції, а наглядатиме за ними, тобто скасує чи пом’якшить окремі процедури. Як зазначає Національний банк України (далі – НБУ), такі нововведення покликані покращити інвестиційну привабливість України.
Що конкретно змінилося – розглянемо детальніше.
1. Скасовуються деякі обмеження. Зокрема:
- валютний нагляд за експортно-імпортними операціями до 150 тис. грн. (близько 5 тис. євро);
- подвійний контроль за операціями з експорту продукції - тепер валютний нагляд здійснюватиме лише той банк, який отримав інформацію про відповідну митну декларацію;
2. Відкриваються деякі дозволи. А саме:
- он-лайн купівля іноземної валюти фізичними особами;
- вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном;
3. До 365 днів збільшується граничний термін для розрахунків за експортно-імпортними контрактами.
Зазначені нововведення вводяться в дію внаслідок набрання чинності Закону України «Про валюту та валютні операції» (далі – Закон) та низки постанов НБУ, які були прийняті з метою реалізації положень нового Закону.
Полегшення ведення бізнесу для нерезидентів.
Нерезиденти зможуть відкривати поточні рахунки в українських банках та використовувати їх для перерахування коштів з-за кордону для здійснення інвестицій. Через них можна буде проводити розрахунки з резидентами, іншими нерезидентами та іноземними інвесторами.
Іноземний інвестор зможе тепер протягом календарного місяця отримати до 5 млн. євро від продажу цінних паперів, корпоративних прав, або кошти, отримані внаслідок зменшення статутного капіталу. До внесення змін ця сума складала 5 млн. доларів США.
Аналогічна ситуація і з виплатою дивідендів. Розмір дивідендів, які можуть бути виплачені нерезиденту протягом місяця, номіновано в євро: було 7 млн. доларів США, стало 7 млн. євро.
Як і раніше, перерахування дивідендів в іноземну валюту здійснюється за курсом на день їх виплати іноземному інвестору. Однак, якщо раніше розяснення щодо цього питання були відображені в листі НБУ, то зараз – порядок перерахування дивідендів закріплено на рівні постанови НБУ.
Дотримання зазначених лімітів для розрахунків з нерезидентами контролюватиметься в автоматичному режимі – через спеціальну автоматизовану інформаційну систему «Е-ліміти».
Скасування процедури реєстрації зовнішніх запозичень.
Чи не найбільш революційні зміни стосуються порядку обслуговування банками операцій за договорами позики (кредиту) з нерезидентами-кредиторами.
Так, НБУ скасував обов'язок реєстрації договорів позики (кредиту) з нерезидентами. Після набрання чинності Постановами НБУ, «система реєстрації» кредитних договорів замінено на «систему повідомлень».
Це означає, що відтепер, договори позики не потрібно реєструвати в НБУ. За новими правилами всі документи, що стосуються валютних операцій, перевіряє обслуговуючий банк. Він же несе відповідальність перед НБУ за повноту та достовірність таких даних.
Водночас, нові правила встановлюють порядок проведення аналізу та перевірки документів, що стосуються кредитного договору. А саме: вводиться поняття «сумнівних операцій». Сумнівною є операція, характер або наслідки проведення якої дають підстави вважати, що вона може бути пов’язана з уникненням та/або невиконанням вимог та обмежень, встановлених законодавством.
Також, НБУ передбачив конкретні індикатори, які дозволять визначити «сумнівність» операції. Такими індикаторами, зокрема, є:
1. Обсяг валютних операцій не збігається з обсягами звичайної ділової активності суб’єкта валютної операції.
2. Вид продукції/роботи/послуги/активу не є характерним для звичайної діяльності суб’єкта валютної операції.
3. Невідповідність суті валютних операцій змісту діяльності суб’єкта валютної операції/контрагента.
4. Невідповідність вартості зовнішнього залучення за окремим договором кредитування ринковим умовам.
5. Сплата штрафних санкцій (включаючи сплату за рішенням суду або мировою угодою, відшкодування збитків).
6. Учасники валютних операцій мають реєстрацію чи місцезнаходження в державах (на територіях), що включені до сформованого списку ризикових держав (наприклад, до списку офшорних зон).
Затверджений НБУ перелік індикаторів не є вичерпними та може включати й інші індикатори та заходи на розсуд банку.
В свою чергу, наявність хоча б одного з індикаторів є підставою для проведення обслуговуючим банком додаткового аналізу документів, що стосуються валютної операції. А отже для проведення додаткового аналізу банк має право витребувати від суб'єкта валютної операції додаткові документи. Зокрема, додатковий аналіз може включати такі заходи:
- встановлення суті та мети валютної операції;
- встановлення відповідності/невідповідності суті валютної операції змісту діяльності її учасників;
- встановлення наявності/відсутності економічної доцільності валютної операції;
- встановлення джерел походження коштів суб’єкта валютної операції.
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський вчора о 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова вчора о 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян вчора о 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак вчора о 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський вчора о 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 611
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 290
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 233
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 144
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 118
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12556
-
Американська зброя на паузі: звідки вітер віє і до чого тут Китай
8989
-
Бій-реванш Усик – Дюбуа: де та о котрій дивитися
Життя 6907
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
6016
-
"Ми – два крила одного літака": як українське подружжя створило nail beauty-бізнес на $2 млн у США
Життя 5877