Імпорт без ввезення : про сумні наслідки неврахування тонкощів закону
Чи може Національний банк України самостійно змінити строки повернення валютної виручки для операцій імпорту без ввезення на митну територію України?
Як відомо, ЗаконУкраїни «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлюєстроки повернення валютної виручки (180 календарних днів), зокрема, дляімпортних операцій на умовах відстрочення поставки, а також делегує органамдержавної влади запроваджувати інші строки розрахунків.
Так, Національнийбанк України, реалізуючи «право запроваджувати на строк до шести місяців іншістроки розрахунків», численними постановами скорочував для операцій з експортута імпорту строки розрахунків до 90 календарних днів (наприклад, постанова правління НБУ № 863 від 04.12.2015 р., яка діяладо 04.03.2016 р.), а пізніше — до 120 календарних днів (наприклад, постанова правління НБУ № 410 від13.12.2016 р. в редакціях, що діяли до 25.05.2017 р.).
Проте чи«підвладні» Національному банку строки розрахунків за імпортними операціями безввезення на митну територію України? Та чи можна вважати обґрунтованимнарахування податковими органами пені за порушення строків розрахунків затакими операціями, спираючись на строки, запроваджені постановами Нацбанку? Розглянемона прикладі кейсу із сумними наслідками для підприємства.
1. Українськакомпанія купує товар у компанії-нерезидента. За умовами договору українськакомпанія розраховується на умовах передоплати, а нерезидент здійснює поставкутовару в іншій країні (наприклад, в Індії) — маємо операцію імпорту безввезення на територію України.
2. Українськакомпанія сплачує нерезиденту вартість товару і в той же день отримує товар наскладі в Індії.
3. Даліукраїнська компанія продає товар компанії із Сінгапуру з відстрочкою платежу 90календарних днів з дати поставки.
4. Сінгапурськакомпанія не розраховується вчасно з українською компанією, і останнязвертається до міжнародного арбітражного суду. Позов приймається до провадженнядо спливу 180 днів з дати оплати українською компанією за товар, отриманий вІндії.
5. Українськіподаткові органи нараховують українській компанії пеню за неповернення валютноївиручки, мотивуючи це тим, що сінгапурська компанія повинна була розрахуватисяпротягом 90 днів (з огляду на скорочений строк розрахунків, що запроваджувавсяНаціональним банком України) з дати, коли українська компанія оплатила(здійснила передоплату) товар, отриманий в Індії.
6. Українськакомпанія оскаржує нараховану податковим органом пеню до суду, проте програєсправу в судах першої та апеляційної інстанцій.
Що ж не врахувалипредставники української компанії та не застосували суди при розгляді цієїсправи?
По-перше,частиною третьою статті 2 згаданого Закону України «Про порядок здійсненнярозрахунків в іноземній валюті» передбачене чітке та конкретне правило, за якимстроки розрахунків для «імпортної операції без увезення товару на територіюУкраїни» за погодженням з Національним банком України визначає КабінетМіністрів України.
По-друге, правоНаціонального банку України змінювати строки розрахунків для імпортних операційпоширюється лише на ті строки, що «визначені частиною першою» статті 2згаданого Закону. Інакше кажучи, Національний банк не змінює самостійно строкирозрахунків за імпортними операціями без ввезення на митну територію України(ці операції згадуються не в частині першій, а в частині третій статті 2згаданого Закону).
По-третє, КабінетМіністрів України постановою № 1392 від 05.12.2007 р. визначив строкрозрахунків для таких операцій 180 календарних днів.
Тож нехайрозглянутий кейс стане своєрідним нагадуванням про тонкощі валютногозаконодавства та прикладом того, що не в кожній справі жорсткі «мейнстрімні»норми підлягають застосуванню. Та, звичайно, про те, що до захисту своїх прав необхідно залучати професіоналів.
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв вчора о 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 2922
-
Розуміє Україну, чує Європу. Що потрібно знати про Келлога та його роль у переговорах
1957
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1775
-
452 світанки в полоні. Історія захисника Маріуполя, який пройшов російські катівні
1302
-
Чого тепер найбільше боїться європейський бізнес
Думка 1278