Виключна підсудність для спорів про звільнення майна з-під арешту
Найпоширенішою помилкою при зверненні до суду з позовною заявою про звільнення майна з-під арешту є порушення правил визначення підсудності розгляду справи.
У відповідності до ч. 2 статті 30 Цивільного процесуального кодексу України спори щодо зняття арешту з майна повинні розглядатися за місцем знаходження майна.
Тобто, якщо земельна ділянка знаходиться на території Бориспільського району Київської області, то справа підсудна Бориспільському міськрайонному суду Київської області, незважаючи на проживання або місцезнаходження сторін.
Натомість загальне правило, у відповідності до статті 27 Цивільного процесуального кодексу України, полягає у наступному:
1. Позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованним у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
2. Позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Отже, загальне правило для визначення підсудності, передбачено ст. 27 ЦПК України, не повинно застосовуватися до справ про зняття арешту з майна оскільки в даних справах передбачена виключна підсудність.
У зв’язку з порушенням правил підсудності та у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд не відкриває провадження у справі, а передає справу до іншого суду, який розташований за місцем знаходження майна.
Як наслідок порушення правил підсудності є втрата часу пов’язаного з подачею позовної заяви до одного суду, який фактично може перевищувати 1 місяць.
03.04.2019
Справа № 756/4419/19
Справа пр. №2/756/3857/19
ун. №756/4419/19
У Х В А Л А
03 квітня 2019 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Андрейчук Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів ОСОБА_1 до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту, -
в с т а н о в и в:
У березні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідачів Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту.
Суддя, дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або його основної частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою. Позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
У даному випадку спір виник з приводу звільнення з-під арешту нерухомого майна, а саме - квартири АДРЕСА_1; земельної ділянки, площею 0,0827 га, призначеної для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; земельної ділянки з побудованим на ній домоволодінням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.
Позивач до своєї позовної заяви не долучає жодних доказів на підтвердження вартості згаданих квартири та земельних ділянок (зокрема, відсутні висновки про вартість нерухомого майна тощо).
Як вбачається з долучених до позовної заяви документів, позивачеві на праві приватної власності належать 4/5 частини квартири АДРЕСА_1, земельна ділянка, площею 0,0827 га, призначена для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.
Слід зазначити, що згідно з даними загальнодоступних джерел на сьогоднішній день ринкова вартість вищезгаданих земельних ділянок, які знаходяться в Києво-Святошинському районі Київської області, перевищує за своєю вартістю вартість 4/5 частини квартири АДРЕСА_1.
Таким чином, відповідно до положень ст. 30 ЦПК України дана справа не підсудна Оболонському районному суду міста Києва, оскільки об'єкти нерухомого майна, належного на праві власності позивачу, не знаходяться на території Оболонського району міста Києва.
Згідно з ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Зважаючи на те, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудна) Києво-Святошинського районного суду Київської області, її слід надіслати на розгляд цьому суду.
Зважаючи на вищенаведене, відповідно до ст. 30 ЦПК України, та, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 31, ч. 9 ст. 187 ЦПК України, суддя, -
у х в а л и в:
Справу за позовом ОСОБА_1 до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту - надіслати за підсудністю на розгляд Києво-Святошинському районному суду Київської області у зв'язку з тим, що вказана справа не підсудна Оболонському районному суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Т.В. Андрейчук

- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков вчора о 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар вчора о 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук вчора о 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко вчора о 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак вчора о 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський вчора о 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер 01.05.2025 09:52
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 3917
-
Що головне і що парадоксальне в угоді з США про корисні копалини
Думка 3815
-
Віагра, тефлон і бактерії проти пластику: вісім випадковостей, які змінили світ
Життя 2547
-
Зумери й міленіали на межі: як розпізнати кризове вигорання і врятувати себе
Життя 2544
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 2089