Чиста енергія атому
Україна відмовилася від ядерної зброї для того, щоб стати світовим лідером «мирного атому».
Перед початком повномасштабного вторгнення росії Україна здійснила, по суті, енергетичну євроінтеграцію, підключившись до спільного енергетичного ринку ЄС: спочатку в тестовому режимі, а потім офіційно, від’єднавшись від спільної енергосистеми рф та Білорусі.
У 2020 році Україна долучилася до Європейського зеленого курсу, ініційованого президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Це офіційно було зафіксовано листом Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля від 13 серпня 2020 року на адресу Першого віцепрезидента ЄК Ф.Тіммерманса разом з передачею позиційного документа щодо Участі України у Європейському зеленому курсі (ЄЗК).
У 2020 році науковці з Єврокомісії визнали АЕС безпечним низьковуглецевим джерелом енергії. Згодом Єврокомісія ухвалила рішення ввести атомну енергетику і природний газ до "Зеленої таксономії ЄС". Це класифікація екологічно сталих видів діяльності для інвесторів. І таким чином, мирний атом став частиною ЄЗК.
Нещодавня кліматична конференція в ОАЕ СОР28, яка зібрала півмільйона учасників зі всього світу підтвердила необхідність більш активної боротьби зі змінами клімату, наголосивши, що разом із катастрофічними геополітичними подіями в Україні та Близькому Сході минулого року, було зафіксоване катастрофічне підвищення температури вищу на 1,48°C, ніж у попередні роки.
Україна, як одна з найбільших країн Європи, розуміє свою відповідальність у недопущенні змін клімату та є одною із найбільш амбітних країн Європи (а згодом, переконаний і ЄС) у зменшені викидів CO2. Ця позиція зафіксована у підписаній Паризькій кліматичній угоді в 2015 році майже 200 урядами країн, в тому числі Україною. Її мета - обмежити зростання глобальної температури до рівня значно нижчого за 2 градуси Цельсія порівняно з доіндустріальним рівнем.
В енергетичній стратегії України та урядових документах, з лідерською позицією Міненерго та міністра Галущенка, зафіксовані чіткі позиції по зменшенню ролі викопного палива в енергетиці, збільшення вироблення електричної та теплової енергії із відновлювальних джерел, а також розвиток атомної енергетики. Атомка є базою в електрогенерації України.
Для досягнення нульового рівня викидів вуглецю до 2050 року їхні обсяги вже до 2025-го мали б пройти свій пік і почати зменшуватися. Порівняно з обсягами 2019 року викиди до 2030 року повинні скоротитися на 43%, а до 2035-го – на 60%. Однак теперішні показники викидів СО2 поки дають змогу досягнути в рази меншого зниження викидів. Тому на СОР28 в Дубаяхдержави-учасниці вирішили активізувати свої зусилля для досягнення швидкої декарбонізації та домовитися про початок скорочення глобального споживання викопного палива. А значить збільшити енергогенерацію з відновлювальних джерел енергії (сонячної, вітрової, гідро) та ядерної енергетики.
Для України, як країни яка пережила Чорнобиль, а також переживає абсолютно безвідповідальну окупацію та загрозливу експлуатацію найбільшої європейської атомної станції ЗАЕС, питання безпеки є питанням виживання. Водночас це розуміння робить Україну одною із найбільш підготовлених та відповідальних акторів атомної енергетики. Якщо порівняти із нашими партнерами з Японії, які пережили аваріюна АЕС «Фукусіма-1», там до перезапуску готують близько 20 атомних реакторів. За планом, вже у 2030 році атомні електростанції Японії вироблятимуть до 22% електроенергії країни. В Україні цей показник вже більше 50%.
Підписана угода на СОР28 окрім активного розвитку відновлювальної енергетики акцентує увагу на можливості потроєння атомної генерації електроенергії до 2050 року.
У межах роботи Всесвітньої ядерної виставки (WNE) - 2023 в.о. голови правління АТ «НАЕК «Енергоатом» Петро Котін повідомив, що Енергоатом планує збільшити ядерні потужності із наявних 13,8 ГВт до понад 20 ГВт. Цей план включає завершення будівництва енергоблоків № 3 та 4 Хмельницької АЕС (тип реакторів ВВЕР 1000), побудову двох нових енергоблоків Westinghouse AP1000 на Хмельницькій АЕС, а також розгортання малих модульних реакторів і мікрореакторів.
У керівництва Енергоатома існують амбітні плани створити український хаб ядерних технологій, включаючи машинобудування та комерційне виробництво основного обладнання та комплектуючих для ядерних реакторів. Впровадження новітніх технологій та співпраця з американськими партнерами можуть зробити Україну лідером у сфері атомної енергетики з унікальним досвідом та власними технологічними рішеннями.
Побудова на Хмельницькій АЕС двох нових атомних енергоблоків АР-1000 в межах партнерства Енергоатома та Westinghouse (компанії уже підписали контракт на розробку оновленого техніко-економічного обґрунтування будівництва двох блоків AP-1000) перетворить Хмельницьку атомну електростанцію на найпотужнішу станцію як в Україні, так і в Європі. До речі, ці реактори є не тільки більш технологічними, що виробляють більше електроенергії, але і також більш безпечними. Після повернення Запорізької АЕС та деокупації Енергодару Україна займе лідерські позиції серед країн ЄС в зеленому переході через розвиток атомної енергетики.
29.12.2023 року Уряд прийняв рішення про перетворення державної компанії «Енергоатом» на акціонерне товариство. Корпоратизація дає змогу здійснити фінансово-економічне зростання підприємств, забезпечити капіталізацію i залучення нових інвестицій в атомну галузь.
Я переконаний, що співпраця з нашими американськими партнерами в результаті цього тільки зростатиме.
Вбачається, що вже зараз партнерство Енергоатому із Westinghouse може скласти гідну конкуренцію для Росатома на ринку ядерної енергетики і це точно підсилить соціально-економічні та геополітичні спроможності України на міжнародній арені.
Ми всі розуміємо, як важко йде процес впровадження санкцій і як росія вдається дообхідних маневрів, що дозволяє їй адаптуватися до санкційної політики і продовжувати заробляти на війну. А от впровадження санкцій проти Росатома може стати абсолютно руйнівним і дієвим.
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 354
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 322
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 217
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 184
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 147
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 64555
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
42125
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 21918
-
Російська авіабомба зруйнувала елеватор одного з найбільших агрохолдингів України
Бізнес 11255
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10499