Паралельно, поки ми роками чуємо про новий Генплан, з подивом спостерігаємо як неіснуючий юридично документ Генплан-2025 використовують ділки для обгрунтовування тотальної і варварської забудови Києва при затвердженні детальних планів територій.
А ще, паралельно, в реальному житті йде сама незаконна тотальна забудова міста.
Нагадаю читачам.
Генеральний план м. Києва – головний документ у сфері містобудування столиці. Саме він визначає розвиток, планування, забудову та інше використання території населеного пункту.
Нині діючий Генплан розроблявся з 1997 року і був прийнятий у 2002 році, – фактично мав би діяти до 2020 року.
За часів мерства Леоніда Черновецького почали напрацьовувати новий документ – Генплан-2025.
Актуальний Генплан Києва до 2020 року передбачав розвиток Києва і приміської зони за рахунок приєднання до нього 10 адміністративних районів області (Боярки, Вишневого, Ірпеня, Вишгорода і т.д.). Чого не сталося, бо Генплан-2020 не був узгоджений з територіальними громадами та органами місцевого самоврядування, Київською обласною радою, Київською обласною державною адміністрацією. А без цього, створення потужної агломерації, яка могла б стати точкою інтенсивного промислового і транспортного росту країни не можливе. А новий проект Генплану-2025 (який до речі вже не збігається з реальністю, ще не вступивши в дію), передбачає розвиток міста за рахунок використання власних площ – тобто фактично через ущільнення забудови 50-70 років минулого століття.
Наявність цих двох стратегічних документів (чинного і проекту) призводив до ситуації, коли основні формальні рішення приймалися з посиланням на чинний Генплан-2020, а окремі тактичні рішення в частині розробки детальних планів територій – з посиланням на проект Генплану–2025.
Термін дії чинного Генплану спливає, а проект Генплану-2025 не має шансів бути ухваленим.
Є потреба розробки нового або оновленого діючого документа.
Нині міський голова придумав нову фішку, Генплан напишуть не місцеві архітектори (тим самим висловивши сумнів в їх профпридатності), а заїжджі спеціалісти з Лейпцігу.
Тільки от без розуміння базових показників і заморські лейпцігські спеціалісти з викликом зможуть не впортатися.
За роки реалізації Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804 (далі – Генеральний план), значно підвищилися темпи та обсяги: житлового будівництва, об’єктів соціальної сфери, торгівлі, громадського харчування. Формується система громадських центрів, створено об’єкти спорту, культури світового рівня, побудовано нові станції метрополітену і транспортні розв’язки, здійснено реконструкцію аеропортів, будівництво нового залізничного вокзалу. Але, цієї інфраструктури дуже недостатньо в існуючих реаліях.
Генеральним планом передбачався територіальний розвиток міста Києва за рахунок земель прилеглих районів області, однак розширення меж міста не було узгоджено із суміжними місцевими територіальними громадами, районними державними адміністраціями, Київською обласною державною адміністрацією та Київською обласною радою, що призвело до неможливості практичної реалізації територіального розвитку столиці України. Тому населений пункт розвивався в існуючих межах.
За період реалізації Генерального плану місто Київ розвивалося із суттєвими відхиленнями від прогнозів. Значну частину розрахункових показників розвитку міста на теперішній час досягнуто та перевиконано, проте помилковими виявилися деякі основні прогнози, не реалізовано ряд заходів з будівництва об’єктів соціальної сфери, транспорту та вулично-дорожньої мережі, інженерного забезпечення.
Саме цього аудиту письмово вимагаю від міського голови. А отримую тільки формальні та беззмістовні відписки.
Тому спробую проаналізувати виконання базових показників сам.
Населення. За роки реалізації Генерального плану населення м. Києва збільшувалося значно більшими темпами і продовжує зростати, що пов’язане з розвитком столичних функцій міста у сфері державного управління, науки, культури, освіти, спорту та туризму, створенням кращих умов працевлаштування, навчання та медичного обслуговування у місті Києві порівняно з іншими містами України, відсутністю законодавчо-адміністративних обмежень механічного приросту населення великих міст.
Чисельність постійного населення станом на 01.01.2019 досягла 2,95 млн осіб (відповідно до даних сайту Головного управління статистики м. Києва, режим доступу «http://www.kiev.ukrstat.gov.ua» 07.03.2019) при прогнозованій 2,62 млн осіб на 01.01.2021. Щільність населення на території міста становила 3,5 тис. осіб/кв. км.
Житлове будівництво. За період реалізації Генерального плану фактично введено в експлуатацію 20,7 млн кв. м загальної площі житла (відповідно до даних сайту Головного управління статистики м. Києва, режим доступу «http://www.kiev.ukrstat.gov.ua» 16.11.2018), обсяги житлового фонду досягли 63,4 млн кв. м, що становить 1,1 млн квартир (відповідно до даних сайту Головного управління статистики м. Києва, режим доступу «http://www.kiev.ukrstat.gov.ua» 16.11.2018) при прогнозованому показнику 74,9 млн кв. м та 1,2 млн квартир на 01.01.2021.
Середня житлова забезпеченість становить лише 21,9 кв. м на 1 особу при прогнозованому показнику 27 кв. м на 1 особу на 01.01.2021.
Отже, щодо житлового будівництва, то Київ розвивався в останні роки із значними відхиленнями від прогнозованих показників, що призвело до катастрофічної нестачі об’єктів соціальної інфраструктури, що повинні обслуговувати таку кількість населення та обсяги нового житлового будівництва.
Соціальна сфера. Кількість місць у дитячих дошкільних закладах міста Києва станом на 2017 рік становить 92 тис. місць (відповідно до даних сайту Головного управління статистики м. Києва, режим доступу «http://www.kiev.ukrstat.gov.ua» 07.03.2019) при прогнозованому показнику 94 тис. місць на 01.01.2021.
Фактичний показник кількості місць у дитячих дошкільних закладах на 1000 осіб населення становить 31,7 при прогнозованому показнику 36 місць на 1000 осіб населення у 01.01.2021.
Кількість учнів у загальноосвітніх навчальних закладах міста Києва на початок 2017/2018 навчального року становить 286,8 тис. учнів (відповідно до даних сайту Головного управління статистики м. Києва, режим доступу «http://www.kiev.ukrstat.gov.ua» 07.03.2019) при прогнозованому показнику 330 тис. учнів на 01.01.2021.
Фактичний показник кількості місць у загальноосвітніх навчальних закладах на 1000 осіб населення становить 99 при прогнозованому показнику 126 місць на 1000 осіб населення у 01.01.2021.
Територіальний розвиток. Збільшення території міста Києва з 83,6 тис. га до 143,4 тис. га не відбулося, тому містобудівна активність здійснюється в існуючих межах міста.
З 2002 до 2011 років прийнято біля 1000 рішень Київської міської ради щодо внесення змін до Генерального плану в частині зміни функціонального призначення окремих ділянок з урахуванням намірів забудовників, що призвело до катастрофічних наслідків щодо гармонійного розвитку міста Києва.
Як зазначає КМДА, уточнення функціонального призначення території здійснюється під час розроблення детальних планів території, а насправді детальні плани територій приймаються всупереч діючому Генеральному плану, що є порушенням законодавства України.
Програмою створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві, затвердженою рішенням Київської міської ради від 13.11.2013 № 518/10006, передбачено розроблення нового Генерального плану міста Києва, семи планів зонування території та детальних планів території. Але наразі затверджуються тільки детальні плани територій, що розробляються тільки для потреб забудовників, а не міста в цілому, а розробку та затвердження нового Генерального плану міста Києва спеціально затягують.
На сьогодні також здійснюється розроблення значної кількості детальних планів забудови територій, відповідно до яких місто розвивається тільки точково, а не комплексно. За період реалізації Генерального плану затверджено 40 детальних планів території станом на 01.01.2019.
Таким чином відбувається точкова хаотична забудова Києва, що псує не лише історичний ландшафт міста, але й елементарний комфорт життя містян.
Загалом Київ із найзеленішого міста перетворюється у хаотичні бетонні хащі. Соціальна та інженерна інфраструктура не витримують навантаження і потребують тотального оновлення.
Тому нині, варто принаймні зупинити тотальну забудову, накласти вето на будь-яку нову комерційну та житлову забудову, провести аудит і ухвалити новий Генплан з врахуванням думки всіх киян, а не з забаганок будівельної мафії.
Бо місто втомлених мостів вже втомилося чекати бездіяльності та злочинної діяльності влади.
