Парковки для Києва чи Київ для парковок?
Як задовольнити попит на паркомісця в центрі міста
Нові тарифи на паркування в центрі Києва знову спровокували бурхливі дискусії про те, як прилаштувати свій автомобіль в столичному середмісті. Сьогодні це задача не з простих, бо в будні тисячі киян прямують туди на роботу і бажаючих припаркуватися більше, ніж наявна кількість паркомісць. І хоча рівень автомобілізації киян нижчий, ніж, наприклад, мешканців Варшави, Відня чи Берліна, але автовласники в столиці України частіше користуються своїм авто та дуже рідко пересідають на громадський транспорт.
Наземний простір в центральних районах столиці надто обмежений, аби множити парковки екстенсивним шляхом. Альтернативою може бути лише рух вгору або вниз в облаштуванні нових паркомісць. Йдеться про багаторівневі наземні та підземні паркінги, які здатні максимально заощадити площу.
Наземні багаторівневі паркінги складно вписати в історичну забудову. До того ж для їх зведення в центрі Києва просто бракує місця. Залишається освоєння підземних просторів.
З вересня 2018 року запрацювали оновлені ДБН, які дозволили зводити в історичних ареалах міст підземні автостоянки. Незабаром «зелене світло» підземним паркінгам дасть законопроект 5655 про реформування сфери містобудівної діяльності, який вже ухвалений у першому читанні. Після цього можна очікувати посилення цікавості інвесторів до таких проектів та появу їх в тому числі і в центрі Києва.
Звичайно, підземні паркінги самі по собі проблеми не вирішать. Потрібна комплексна муніципальна політика у сфері паркування.
Європейські міста застосовували низку механізмів управління паркувальним простором. Перш за все, економічні методи – підвищення тарифів на паркування. І в центрі вони, як правило, найбільші. Від 2-3 євро за годину в Мюнхені до 5 євро в Лондоні. Таким чином, влада змушує частину автомобілістів пересісти на громадський транспорт, або ж пройтися пішки, залишивши авто на перехоплюючому паркінгу. У Великобританії, наприклад, підвищення тарифів на парковку, вдвічі скоротило користування автомобілем на 20%.
З часом тарифна політика ще більш ускладнилась. Впровадили так звані зони паркування, що охоплюють квартал, або й цілий район. В Лондоні кожен міський округ на свій розсуд встановлює тарифи на паркування та прописує додаткові правила відповідно до місцевих умов.
Ще один інструмент регулювання – принцип «чим більше стоїш, тим більше платиш». Так, в Мадриді можна залишити автомобіль на парковці на дві години і в наступні інтервали часу плата збільшується в певній пропорції. Таким чином водіїв змушують не займати паркомісце надто довго.
В деяких містах влада стягує податок з тих підприємств, що надають простір під паркувальні місця. Так відбувається в Лондоні, де фірми платять фіксований збір за свою парковку. Як правило, роботодавець намагається перекласти цей фінансовий тягар на працівника і в того може зникнути бажання їздити на роботу на власному автомобілі.
Крім грошових стимулів є цілий «букет» стимулів адміністративних. Це, передусім, встановлення лімітів на паркомісця в центрі міста (таким шляхом пішли Гамбург, Цюріх, Будапешт). Впровадження так званих паркувальних максимумів з одного боку розвантажує середмістя, а з іншого викликає постійні нарікання автомобілістів, бо дефіцит паркомісць лише зростає. Метод може спрацювати якщо одночасно інвестувати кошти в альтернативу вуличним парковкам – підземні паркінги, так звані роторні паркувальні майданчики та в розвиток мережі комфортного громадського транспорту.
Так, у Страсбурзі після розбудови трамвайної мережі та створення перехоплюючих паркінгів біля ключових станцій більшість наземних парковок перемістили під землю.
В Парижі також зробили ставку на підземний паркувальний простір. Там одна з найбільш розгалужених мереж підземних паркінгів, в тому числі в центрі міста. Їх можна знайти і поблизу історичних та культурних пам’яток: в пішій доступності до Лувра, Тріумфальної арки, базиліки Сакре-Кьор, Центру Жоржа Помпіду, абатства Сен-Жермен-де-Пре тощо. Велика їх кількість розташована в діловому районі Дефанс, куди багато людей дістаються на роботу автомобілем.
Підземні паркінги працюють в режимі 24/7 і там можна залишати авто на необмежений період часу. Середня ціна паркування під землею в центрі Парижа 3,5 євро за годину або до 35 євро за добу. Є можливість придбати спеціальні пакети на вихідні, на тиждень або на місяць, а також забронювати собі місце в паркінгу заздалегідь.
Більш ефективне адміністрування паркування в містах Європи досягається за рахунок комунально-приватного партнерства. Деякі муніципалітети навіть передали паркувальні повноваження приватним компаніям. Електронна система відслідковування вільного місця дозволяє заощаджувати до 20% часу водія. «Розумні» лічильники та мобільні додатки вже стали звичними елементами паркувальної мережі.
Загалом бачимо тенденцію на мінімізацію парковок в центрах великих міст. Їх або взагалі виносять на периферію у вигляді перехоплюючих паркінгів, або ж спускають під землю, якщо є така можливість. Наземну територію віддають не автомобілістам, а пішоходам, велосипедистам та громадським просторам загального користування.
Очевидно, що після ухвалення законопроекту 5655 на великі міста України очікують зміни в облаштуванні паркувальних місць. Тому важливо рухатися в руслі європейських практик, якщо хочемо сумістити функціональність міського середовища з комфортом та високою якістю життя.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3435
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 152
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 96
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 87
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
9401
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 8149
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7391
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6760
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5859