Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
27.10.2016 17:05
Як досягти прозорості в будівельній галузі
ІТ-рішення на службі інтересів держави та суспільства.
За даними Мінекономрозвитку України, рівень тінізації вітчизняної будівельної галузі на початок 2016-го р. становив 42%. Водночас у тіні перебуває 55% операцій на ринку нерухомості. Отже практично половина усіх процесів у державі, що відбуваються на різних етапах у сфері будівництва, зміни власності, перебувають у тіні.
При цьому, будівельники з року в рік звітують про збитки, яких вони зазнають. Торік, наприклад, обсяги будівництва у фінансовому розрізі становили 57,5 млрд гривень, а збитки – 28 млрд! Зрозуміло, що за таких обставин будівельники часто прагнуть заховатися «у тіні», аби тільки не зазнавати збитків.
Держава натомість далі констатації власне факту значного відсотка тінізації економіки, фактично нічого не робить. Ініціативи окремих чиновників, представників нової генерації управлінців та політиків – радше їхня особиста позиція, а не системна державна політика.
Загальновідомими є численні схеми – «накрутки» вартості в кошторисах, «відкати» за земельні ділянки й підрядні контракти. Також усі ми добре знаємо і пам’ятаємо різноманітні афери з будівництвом житла за кошти населення. Сюди ж можна додати й багатьом відомі факти штучного ціноутворення й подекуди низької якості проектних рішень й матеріали, з яких зводяться будівлі.
Протягом 2015-го р. в експлуатацію було введено понад 11 млн. квадратних метрів житла. Це – на 13,4% більше ніж у попередньому 2014-му р. Тобто галузь, на перший погляд, розвивається, є приватні інвестори, які, часто навіть усвідомлюючи наявність тих чи інших тіньових схем на ринку житла і нерухомості, все одно вкладають власні кошти в будівництво.
Насправді, майбутній власник сьогодні фактично не знає реальну вартість житла. Він знає лише ціну «квадратів» без ремонту, бачив рекламне зображення будинку. Йому не відомо, що саме він купує: з яких матеріалів зводиться споруда, хто їх виробляє, якої вони якості, який термін служби будинку, його окремих елементів та інженерних систем. І нарешті, він й гадки немає, скільки коштуватиме експлуатація об’єкту, коли і які ремонти передбачені…
В багатьох країнах від середини 1990-х активно використовують будівельне інформаційне моделювання (від англ. BIM, Building Information Modeling). Як засвідчує досвід західних країн, БІМ передбачає скорочення вартості будівництва на 15-20%, а експлуатації споруд – на 50%. Цілком можливо, що набутий досвід використання комплексних ІТ-систем у спричинить подальше зниження собівартості та обслуговування об’єктів.
Якщо говорити про український потенціал, то в наших умовах вигоди від застосування БІМ, за розрахунками експертів, можуть сягати на етапі проектування 20-50%, на стадії будівництва – до 40% від вартості тих чи інших робіт. Це справді можливо за рахунок прозорої ціни, заводського виробництва компонентів будівлі, ліквідації нестиковок, чітких графіків будівництва, роботи постачальників тощо.
Найважливіше, що створену інформаційну модель можна використовувати на наступних етапах – експлуатації об’єктів, коли у їхніх власників є деталізований опис елементів будинку, виробників, режими експлуатації та ремонтів. А це особливо важливо зараз, якщо враховувати стан нашого ЖКГ.
Що треба зробити, щоб в Україні запрацював БІМ, а відтак відбулася детінізація будівельної сфери, а натомість поступово утверджувалася – прозорість і прогнозованість розвитку галузі?
- На рівні законодавства потрібно закріпити норму про надання всієї необхідної техніко-економічної інформації всіма учасниками будівництва та експлуатації об’єкта.
- Створення єдиної чи кількох підгалузевих інформаційних баз, побудованих на основі єдиної системи кодування та форматів.
- До норм проектування варто включити вимоги щодо оновленого складу і якості проектно-кошторисної документації з використанням сучасних методів і засобів інформаційного моделювання.
- Також потрібно вдосконалити контрактні відносини учасників будівництва.
- Розгорнути підготовку кадрів, адже досі жоден вітчизняний вуз не випускає фахівців з управління нерухомістю, інжинірингу, сервейінгу.
- У сукупності все це може стати предметом окремої державної програми.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
Топ за тиждень
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 194
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 142
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 127
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 95
Популярне
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6486
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 5183
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 3063
-
"2000 метрів до Андріївки" Мстислава Чернова вийде вже в серпні – міжнародний трейлер
Життя 2917
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 2881
Контакти
E-mail: [email protected]