Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Вирішеннямпроблеми із неефективним використанням коштів, що спрямовуються на субсидії,може стати монетизація. Інакше кажучи – введення людини в згаданий механізм якповноцінного його учасника. Тобто, направляти кошти не на рахунки постачальникапослуг, а безпосередньо споживачу. Таким чином споживач зможе вільно абообмежено (залежно від способу монетизації) розпоряджатися цими коштами.Відповідно, в нього будуть стимули для економії ресурсів та енергозбереження.
Є кілька варіантів монетизації:
«Суцільна монетизація» – це коли немає обмежень щодовикористання коштів, які надходять у вигляді субсидії за умови, що людинасвоєчасно розраховується за житлово-комунальні послуги.
«Обмеженамонетизація» – це коли затверджено певний спектр товарів та послуг, на якілюдина може витрачати отримані кошти. Звісно, вона їх може витрачати за умови,що в першу чергу сплатить за житлово-комунальні послуги.
«Регульованамонетизація» – це коли кошти можна використовувати виключно на сплатужитлово-комунальних послуг.

В першому варіанті існує ризик несплати за послуги,оскільки людина отримавши готівку може почати використовувати її на інші своїпотреби і нарощувати заборгованість. І якщо покаранням зробити відмінусубсидії, то знову ця людина залишиться незахищеною.
Другий варіант буде неприйнятним для сільських жителів,оскільки на сьогодні далеко не в усіх невеликих населених пунктах встановленітермінали в магазинах, аптеках, а відповідно люди не матимуть можливостірозраховуватися карткою.
Третій варіант, на мою думку, є найбільш оптимальним. Уцьому випадку на кожного субсидіанта в банках відкриваються рахунки ізспеціальним режимом використання. На ці рахунки надходять кошти субсидії, якісубсидіант може використати виключно для здійснення розрахунків за комунальніпослуги та енергоносії. Однак, з метою стимулювання субсидіантів до економії ресурсів,по закінченню опалювального періоду має бути проведена звірка між надавачамипослуг та субсидіантом, а отримана економія може бути використана на власнийрозсуд споживача. Це може стати найбільшим із стимулів для економії таздійснення заходів з енергозбереження. При тому, це не призводитиме довиникнення додаткової заборгованості за комунальні послуги та енергоносії.
Щоб монетизація була успішною не залежно від обраногоспособу потрібно виконати 3 умови:
І насамкінець, монетизація субсидій – це не «миттєверішення», це – тривала процедура, яка займе не один рік. І починати її потрібновже зараз, не очікуючи кращих часів чи надуманих відмовок. Нещодавня заява Міністрасоцполітики Реви про відмову від монетизації субсидій свідчить не лише пронедовіру влади до громадян, а й про бажання зберегти нинішні, м?яко кажучи, непрозорі схеми і оборудки у цій системі.
11.08.2016 09:00
Субсидії: операція «Монетизація»
Механізм, який використовується нині щодо надання субсидій, практично сприймає людину лише як оформлювача документів і такого собі формального персонажа, який не лише не розуміє, як і чому вона нараховується, коли і куди перераховується, але й є головним в
Механізм, який використовується ниніщодо надання субсидій, практично сприймає людину лише як оформлювача документіві такого собі формального персонажа, який не лише не розуміє, як і чому вонанараховується, коли і куди перераховується, але й є головним винуватцем іпотенційним злочинцем, оскільки не заощаджує енергетичні ресурси. Насправді жспоживач має відгравати ключову роль у такому механізмі, оскільки, якщоподивитися н одну з основних цілей задекларованих урядом, лише людина можемати зацікавлення зменшувати споживання чи здійснювати заходи зенергозбереження, а зовсім не всі ті десятки «посередників», що існують між неюі державою – надавачі послугЖКГ, постачальники газу чи електроенергії тощо. Як наслідок,видатки державного бюджету для виплат субсидій, які насправді минаютьлюдину і йдуть усім цим посередникам, не лише постійно роздуваються, а йподаються як велике благо і соціальний захист населення.Вирішеннямпроблеми із неефективним використанням коштів, що спрямовуються на субсидії,може стати монетизація. Інакше кажучи – введення людини в згаданий механізм якповноцінного його учасника. Тобто, направляти кошти не на рахунки постачальникапослуг, а безпосередньо споживачу. Таким чином споживач зможе вільно абообмежено (залежно від способу монетизації) розпоряджатися цими коштами.Відповідно, в нього будуть стимули для економії ресурсів та енергозбереження.
Є кілька варіантів монетизації:
«Суцільна монетизація» – це коли немає обмежень щодовикористання коштів, які надходять у вигляді субсидії за умови, що людинасвоєчасно розраховується за житлово-комунальні послуги.
«Обмеженамонетизація» – це коли затверджено певний спектр товарів та послуг, на якілюдина може витрачати отримані кошти. Звісно, вона їх може витрачати за умови,що в першу чергу сплатить за житлово-комунальні послуги.
«Регульованамонетизація» – це коли кошти можна використовувати виключно на сплатужитлово-комунальних послуг.

В першому варіанті існує ризик несплати за послуги,оскільки людина отримавши готівку може почати використовувати її на інші своїпотреби і нарощувати заборгованість. І якщо покаранням зробити відмінусубсидії, то знову ця людина залишиться незахищеною.
Другий варіант буде неприйнятним для сільських жителів,оскільки на сьогодні далеко не в усіх невеликих населених пунктах встановленітермінали в магазинах, аптеках, а відповідно люди не матимуть можливостірозраховуватися карткою.
Третій варіант, на мою думку, є найбільш оптимальним. Уцьому випадку на кожного субсидіанта в банках відкриваються рахунки ізспеціальним режимом використання. На ці рахунки надходять кошти субсидії, якісубсидіант може використати виключно для здійснення розрахунків за комунальніпослуги та енергоносії. Однак, з метою стимулювання субсидіантів до економії ресурсів,по закінченню опалювального періоду має бути проведена звірка між надавачамипослуг та субсидіантом, а отримана економія може бути використана на власнийрозсуд споживача. Це може стати найбільшим із стимулів для економії таздійснення заходів з енергозбереження. При тому, це не призводитиме довиникнення додаткової заборгованості за комунальні послуги та енергоносії.
Щоб монетизація була успішною не залежно від обраногоспособу потрібно виконати 3 умови:
- по-перше, приведення до адекватних показників соціальнихнормативів житла і користування житлово-комунальними послугами, які, незважаючина численні перегляди, досі залишаються завищеними;
- по-друге, стимулювання населення і реалізація державнихпрограм щодо встановлення лічильників (у тому числі й на тепло), що сформуєвідповідальне ставлення людей до споживання енергоресурсів і сформує культурусплати за отримані послуги та енергозбереження;
- по-третє, формування централізованої бази отримувачівсубсидій, її періодична верифікація з іншими базами даних як у системісоціального захисту, так і в інших сферах (ДФС, Пенсійного фонду, Міністерстваюстиції тощо), що попередить випадки шахрайств і нарешті дасть державі реальнуаналітичну базу для формування подальшої державної політики у сфері наданнясубсидій.
І насамкінець, монетизація субсидій – це не «миттєверішення», це – тривала процедура, яка займе не один рік. І починати її потрібновже зараз, не очікуючи кращих часів чи надуманих відмовок. Нещодавня заява Міністрасоцполітики Реви про відмову від монетизації субсидій свідчить не лише пронедовіру влади до громадян, а й про бажання зберегти нинішні, м?яко кажучи, непрозорі схеми і оборудки у цій системі.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
Топ за тиждень
- Хто вбив Андрія Портнова? 3441
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 153
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 97
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 90
Популярне
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
10397
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7618
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6900
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5932
-
L'Oréal Україна запускає другий сезон програми L'Oréal Startup Hub: як подати заявку
Новини компаній 5142
Контакти
E-mail: [email protected]