"Радянський заповідник" для ДБН. Впровадження єврокодів відклали ще на 10 років
Але впровадження єврокодів в Україні – це критичне питання для інтеграції українського будівельного ринку в європейський простір
Коли треба здивувати будівельників – Мінрегіон виявляється напрочуд креативною організацією. Під кінець минулого року за його наполегливого сприяння уряд фактично згорнув реформу містобудування, а тепер Мінрегіон повідомив, що розробив проект концепції розвитку в Україні системи технічного регулювання та нормативного забезпечення у будівництві до 2031 року. І запевняє нас: «Протягом 10-ти років планується прийняття в Україні, як національних, не менше 90% європейських стандартів на будівельну продукцію». Що саме тут не так? А те, що запроваджувати єврокоди Мінрегіон мав розпочати ще майже 10 років тому, коли Україна їх ратифікувала! І тепер нам урочисто кажуть, що треба почекати ще 10 років.
Починаючи з 2005 року, коли українська влада оголосила про свою однозначну спрямованість на євроінтеграцію і надала в односторонньому порядку громадянам держав ЄС безвізовий режим, почалися суттєві зміни у нетарифному регулюванні доступу товарів та послуг на український ринок. Насамперед, це було помітно у поступовій відмові від радянських «ГОСТів» і спробах перейти на використання міжнародних та європейських стандартів якості та управління виробництвом.
Не оминула ця тенденція і будівельну галузь. Гармонізація вітчизняної будівельної нормативно-правової бази з європейською мала б проявитися у переході до використання єврокодів. Нагадаю, що Єврокоди – це комплекс стандартів із проєктування конструкцій, розроблених Європейським комітетом стандартизації (CEN) з початку 1990-х років. Єврокоди разом із Євростандартами являють собою апарат забезпечення контролю за будівництвом та гарантії довговічності будівлі.
З 1 липня 2013 року використання єврокодів в Україні стало правомірним. В принципі, єврокоди мали повністю замінити вітчизняні ДБН. Оскільки ратифіковані міжнародні правові норми є вищими за національні. Зокрема, ще у 2016 році Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства збиралося адаптувати сертифікацію будівельної продукції під європейські стандарти, які регулюються регламентом ЄС №305. Зараз 2021 рік, а впровадження єврокодів залишається на тому самому рівні, що й 5 або 10 років тому.
Щоб хоч якось пояснити відсутність прогресу у впровадженні процедур гармонізації та заміни ДБНів на єврокоди, з боку чиновників та «експертів-активістів» лунає вигадка про те, що «українська будівельна галузь до них ще не готова». Тобто, виходить, що не готова вона постійно вже чи не десять років поспіль і ще стільки ж лишатиметься не готовою. Виникає питання, а чи хтось її готував ті десять років, що вже минули?
Нагадаю, що однією з основних відмінностей ДБН від єврокодів є зорієнтованість останніх на комп’ютерні, а не ручні методи розрахунку. Окрім того, кожна країна ЄС через національний орган із стандартизації реалізує єврокод або відповідну частину єврокоду як національний стандарт.
На відміну від єврокодів, Державні будівельні норми – це складна, заплутана, іноді й суперечлива система норм і стандартів. У Мінрегіоні це прямо визнають, коли кажуть про мотиви заміни ДБНів на єврокоди: «Довгий час технічне регулювання у будівництві в Україні, зокрема, оновлення ДБН та стандартів, характеризувалося відсутністю комплексного, підходу, що спричинило роздрібненість та фрагментарність існуючого на сьогодні нормативного забезпечення у будівництві». І... пропонують почекати зі скасуванням тих самих ДБНів ще 10 років!
ДБНи іноді просто неможливо пояснити з точки зору здорового глузду. Наприклад, чому існує норматив мінімальної площі кімнати в квартирі, якщо він ніякого стосунку ані до безпеки будівництва, ані навіть до санітарних норм не має? Очевидно, що це ускладнює життя для забудовників і часто ігнорує запити споживачів.
Натомість єврокоди забезпечують значно більшу гнучкість і клієнтоорієнтованість в роботі забудовників – європейські стандарти визначають не що можна будувати, а лише як. Що будувати – диктує ринковий попит, потенційний покупець.
І – стара й улюблена українська пісня про інвестиційну привабливість та євроінтегрованість: оскільки єврокоди – універсальні та їх впроваджують всі країни ЄС, то завдяки використанню їх у своїй роботі з проектування та інших інженерно-технічних рішень, українські девелопери отримали б доступ до практично всього європейського ринку промислового та житлового будівництва. А європейські девелопери не мали б зайвого головного болю з реалізацією своїх інвестиційних проектів в Україні.
Отже, факти у підсумку: реформу містобудівної галузі, яка розпочалася 13 березня 2020 року, зупинено у грудні минулого року. Запровадження єврокодів знову доручено Мінрегіону, який з незрозумілих причин каже, що на це треба ще 10 років на додаток до тих 10-ти, що вже минули безрезультатно. А ця хронічна невирішеність питання із запровадженням єврокодів означає лиш одне – український будівельний ринок волею чиновників найближчими роками залишатиметься «радянським заповідником».
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3451
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 153
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 100
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 94
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
11339
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 7042
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
6007
-
L'Oréal Україна запускає другий сезон програми L'Oréal Startup Hub: як подати заявку
Новини компаній 5423
-
Маніпулятори поруч: провина, сором, знецінення — чому ми роками терпимо токсичних людей
Життя 4041