Захист культурної спадщини.Чому в Україні для цього потрібно державно-приватне партнерство
Міністерство культури вирішило активно взятися за збереження архітектурної спадщини та протидіяти хаотичній забудові,для чого розробила законопроект, який може бути прийнятий парламентом вже незабаром
Головна новація законопроекту Мінкульту – це створення одразу двох нових центральних органів виконавчої влади, які будуть підпорядковані КМУ і діятимуть під координацією Міністра культури. Один з цих органів реалізовуватиме державну політику в сфері охорони культурної спадщини, а другий здійснюватиме нагляд і контроль в цій сфері.
Крім того законопроект передбачає посилення та криміналізацію відповідальності забудовників за самовільне будівництво в історичних ареалах міст або в буферній зоні об'єктів всесвітньої спадщини. Йдеться про штрафи від одного до п’яти мільйонів гривень, а також про ув'язнення на термін від 1 до 5 років. Також передбачається систематизування переліку пам’яток культурної спадщини.
У новостворених органів будуть досить широкі повноваження. Так в деяких випадках їм буде надана можливість анулювати раніше видані дозволи на будівництво в позасудовому порядку. Це може статися, в тому числі, після зміни буферної зони пам'ятки архітектури, а також якщо в радіусі 500 м від будівельних робіт виявлять об'єкт культурної спадщини під час археологічних розкопок.
Також окремі повноваження отримають і громадські активісти. Вони отримають право складати акти візуального спостереження об'єктів контролю, а також, що вочевидь не сподобається учасникам ринку, складати адміністративні протоколи.
Перш за все хотів би підтримати ідею створення окремого контрольного органу з охорони культурної спадщини. Контрольний орган завжди має бути окремим і завжди незалежним. Відділення функції контролю від функції реалізації державної політики – це, власне, і є ті європейські та цивілізовані стандарти, яких ми усі прагнемо.
Так само можна тільки привітати й ініціативу створення окремого органу з реалізації державної політики (вочевидь це має бути окреме агентство з питань охорони культурної спадщини) та відділити функцію реалізації політики від функції формування політики, яку має виконувати власне Міністерство. Саме таку структуру має виконавча влада в більшості країн Європи.
Наприклад у Франції працює постійна Комісія з охорони пам'яток культури і мистецтва при Головному управлінні архітектури. В Італії - Адміністрації охорони пам'яток культури при Міністерстві культурного надбання.
Також вважаю вкрай необхідним і намір Мінкульту систематизувати об'єкти культурної спадщини, адже наявний стан обліку архітектурних пам'яток дуже ускладнює життя і державі, і забудовникам. За даними сайту Dreamdim, з 140 тисяч об'єктів культурної спадщини України більше 90% мають лише паперову документацію. І тільки 9% пам'яток мають розроблені і затверджені в установленому порядку межі і режими використання зон охорони, а території визначені взагалі тільки для 1%. На Заході таких проблем немає вже дуже давно. Отже спершу нам потрібно дуже швидко систематизувати перелік пам’яток культурної спадщини та оцифрувати усі данні, аби остаточно осягнути з яким обсягом спадщини ми маємо справу і до чого застосовується новий закон.
Також, не можна не погодитися, що розмір штрафних санкцій за порушення у сфері охорони культурної спадщини не змінювався в Україні з 2000-го року і є критично низьким.
Втім, як голова Асоціації "Кола українських будівельників" хочу зазначити, що законопроект Мінкульту не в повній мірі враховує ту ситуацію, що склалася сьогодні в галузі будівництва і має бути ще доопрацьований. Зрештою, усі ми чудово усвідомлюємо, що рівень розвитку багатьох інституцій України ще далекий від європейського. В тому числі і рівень взаємодії бізнесу і влади.
Якщо подивитися на досвід європейських країн в питанні охорони культурної спадщини, в першу чергу Німеччини та Великої Британії, то легко помітити, що там інтереси приватного капіталу спершу перемагали державні інтереси в питаннях культурної спадщини, але з часом та економічним зростанням державні інституції європейських країн почали повертати собі історичні споруди. На цьому етапі в країнах Європи отримала розвиток така форма володіння культурними пам'ятками як приватно-державне партнерство. Державі самотужки утримувати архітектурні об'єкти, які мають високу культурну цінність, досить дорого, а тому вона запропонувала форму приватно-державного партнерства. Коли держава і бізнес спільно володіють будівлею, і приватний капітал, використовуючи об'єкт з метою отримання прибутку, зобов'язаний частину цього прибутку вкладати в збереження об'єкту та його культурної цінності. Саме такий підхід до збереження культурної спадщини практикується у більшості цивілізованих країн світу.
Головне питання, на яке, на мою думку, поки не дає відповіді законопроект Міністерства культури – це питання, як будуть взаємодіяти бізнес і держава в питанні збереження культурної спадщини. Така взаємодія необхідна, адже бізнес, попри певні стереотипи, що панують у нашому суспільстві, так само як і суспільство зацікавлений в збереженні нашого культурного надбання, принаймні, дуже велика частина бізнесу.
Переконаний більшість девелоперів готові докладати певних зусиль до збереження культурного надбання. Але, щоб ця готовність вилилася в реальні проекти, держава не повинна перекривати бізнесу кисень. Переконаний, цілком можливо знайти такі форми державно-приватного партнерства, які будуть вигідні і для держави, і для будівельного бізнесу.
Але щоб напрацювати такі форми взаємодії владі і бізнесу необхідно вести діалог та чути один одного. Хотів би запропонувати представникам бізнесу та Міністерства культури сісти за круглий стіл та розпочати такий необхідний діалог.
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 193
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 141
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 127
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 95
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6486
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 5080
-
"2000 метрів до Андріївки" Мстислава Чернова вийде вже в серпні – міжнародний трейлер
Життя 2917
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 2852
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 2805