Реєстрація нерезидента в податковій: закон прийняли, а ви думайте як його виконувати
З 1 січня цього року набули чинності норми Податкового кодексу України (ПКУ) щодо необхідності нерезиденту стати на облік в податковому органі.
Хотілося як у них, по-цивілізованому, проте якщо в голові хаос, то болітиме не тільки голова, але й ноги, яким доведеться побігати чимало, причому саме у платників податків.
1. Щодо строків, відведених для взяття на облік в податковій
Податкова служба лише в березні змогла оновити свій порядок взяття на облік платників податків, зокрема, нерезидентів, що мають постійні представництва в Україні (тут і далі, йтиметься лише про них). При цьому, якщо ПКУ «дав» строк для постановки на облік таких нерезидентів 3 місяці, тобто до 31 березня 2021 року, проте оновлений Порядок взяття на облік платників податків і зборів «продовжив» цей строк на два місяці, тобто до 19 травня 2021 року (див. п. 2 Преамбули Наказу Міністерства фінансів України за № 62 від 08.02.2021 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів»).
2. Щодо документів, які подаються
Насправді, не така вже й велика проблема подати документи, визначені п. 64.5 ПКУ: (1) заява за формою 1-ОПН, (2) витяг з торгового реєстру, (3) свідоцтво про реєстрацію представництва в Україні, (3) відповідну довіреність особи, яка підписує заяву за формою 1-ОПН. Податківці впродовж одного робочого дня беруть на облік нерезидента та видають документ-підтвердження за формою 34-ОПП.
Хто бажає, той може направити документи і поштою (див. п. 4.10 Порядку взяття на облік платників податків і зборів), проте слід документи, крім самої заяви за формою 1-ОПН, посвідчити нотаріально.
Нерезидент, будучи взятим на облік, отримує свій код, окремий від свого постійного представництва.
3. Щодо неузгодженостей
Найцікавіше розпочинається щодо подачі звітності з податку на прибуток.
Якщо по сплаті єдиного соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб, військовому збору та податку на додану вартість, залишається як було, тобто постійне представництво нерезидента продовжує перебуває як окремий суб’єкт, то з податком на прибуток не все так однозначно.
На сьогоднішній день немає в самої податкової розуміння та відповіді на запитання, хто технічно та фізично має підписати декларацію з податку на прибуток (голова представництва або ж той самий голова представництва, але як фізична особа-представник нерезидента)…
Як відомо, до складу податкової звітності входить і фінансовий звіт, і постає цілком логічне друге запитання, хто ж готує цей звіт. На сайті ДПС міститься відповідь на те, чи повинен нерезидент готувати окрему фінансову звітність, окрім фінансової звітності його постійного представництва, виявляється, що не повинен.
У Листі ДПС України від 27.01.2021 № 2367/7/99-00-21-02-01-07 наголошується на тому, що обов’язок визначати податкові зобов’язання, подавати податкову звітність з податку на прибуток підприємств, утримувати податок з доходів із джерелом їх походження з України зберігається за постійними представництвами нерезидентів до реєстрації як платників цього податку відповідних нерезидентів, а оскільки з 1 січня цього року постійне представництво в силу положень ст. 141 ПКУ не є платником податку на прибуток, то виходить, навіть якщо нерезидент не став на облік, то постійне представництво, не будучи платником податку на прибуток, не зможе звітувати.
На противагу цьому є норми пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, які можна витлумачити, так, що все-таки представництво подає звітність:
Суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
Постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до принципу "витягнутої руки". Оподатковуваний прибуток постійного представництва має відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є.
Обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва розраховується відповідно до положень статті 39 ПКУ.
Зрозуміло, що можна звернутися за індивідуальною податковою консультацією.
4. Щодо штрафів та можливих перевірок
Не слід забувати, що п. 117.4 ст. 117 ПКУ за ведення нерезидентом діяльності через постійне представництво без взяття на податковий облік карається штрафом у розмірі 100 тис грн, крім того, вважатимуться така бездіяльність як ухилення від оподаткування з усіма непередбачуваними наслідками, які тільки податкова здатна втілити в реальність, звісно, все в рамках чинного законодавства.
Положення п. 60 п. 60 підрозділу 10 Розділу ХХ ПКУ «натякають», що перевірки можливі вже після 1 липня 2021 року.
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 195
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 142
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 128
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 95
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6499
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 5581
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 3616
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 3081
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 2972