Презентація Екологічної Альтернативи для Києва
Відтоді, як я глибоко занурився в тему екології, я зрозумів одну просту річ. Сьогодні саме ставлення до навколишнього середовища є критерієм цивілізованості того чи іншого народу або держави.
Ті, хто буває за кордоном, зрозуміють про що я. Зараз між великими містами України та Європи вже немає візуальної прірви, яка існувала ще років 10 назад. Коли прилітаєш в Київ з європейської столиці, бачиш приблизно те ж саме – Uber, McDonalds, Shell, скляні фасади, модні вітрини, супермаркети, переповнені найрізноманітнішими продуктами, висотні будинки, яскраві вивіски. Відсталість видають деталі. Наприклад – відсутність баків для роздільного збору сміття у дворах, які є невід'ємною частиною європейського побуту. Навіть у найбідніших країнах ЄС ніхто вже сьогодні не звалює відходи в загальні сміттєві контейнери – усюди тепер на вулицях кидаються в очі різнокольорові яскраві баки для паперу, скла, металу. У нас же за європейськими фасадами поки ховається варварство. Будувати красиві офіси і приємні ресторани ми навчилися. А смітники залишилися такими ж, як і були.
Сьогодні про рівень розвитку держави говорить те, як вона поводиться зі своїми відходами і наскільки дбайливо ставиться до екології. Найбільш передові країни зовсім відмовилися від звалищ і добилися практично нульового захоронення. Вивозити сміття на полігони в першому світі вважається вже поганим тоном. У найбільш високорозвинених країнах переробляється і спалюється до 99% відходів, а сортування сміття стало повсякденністю – до цього громадян привчають змалку. У нас же цивілізоване поводження з відходами не налагоджене навіть у столиці. Що вже говорити про регіони...
Київ сьогодні, на жаль, не може претендувати на звання європейської столиці за цілою низкою причин. І одна з основних, якщо не головна – це стан екології. В межах міста як і раніше працюють брудні, небезпечні підприємства, які отруюють життя киян своїми викидами. У густонаселеному Дарницькому районі прямо поруч з житловими кварталами розташований переповнений золовідвал старої електростанції. За містом на полігонах гниють під відкритим небом тисячі тонн смердючого сміття. У Бортничах труїть атмосферу ще більш смердюча вигрібна яма під відкритим небом, куди стікають нечистоти з усього Києва. У київські водойми зливають мазут та фекалії. Чи можна уявити щось подібне в мегаполісах Євросоюзу? Навряд чи.
У містах і навіть селищах ЄС можна пити якісну воду з-під крану. Це звичайна річ і відсутність такої можливості – це дикунство. Натомість у Києві про центральне постачання якісної питної води вже навіть не говорять. Ми продовжуємо вживати технічну воду і влада робить вигляд, що це ОК.
Подібна ситуація і з якістю повітря. Сьогодні ніхто в Києві не зможе відповісти чим дихають мешканці, ані міський голова, ані депутати. Тому що відсутня сучасна система моніторингу повітря. Нещодавні лісові пожежі та пилові бурі занурили Київ у стійкий смог та нажахали велику кількість людей. У місті фактично була паніка. Насправді цієї ситуації вдалося б уникнути, якщо би місцева влада запровадила моніторинг.
Дуже складна ситуація залишається зі знищенням зелених зон Києва. Для місцевої влади новобудови важливіші за парки та сквери. Майже кожного місяця відбувається черговий скандал навколо забудови. Інколи догодить до сутичок, як в ситуацією з Екопарком Осокорки. Зрозуміло, що із такою ситуацією змиритись важко. Зелені зони, яких і так залишилось небагато, мають бути збережені і захищені. Але плану забудови кияни не отримали у загальний доступ, і кожна сесія Київради підкидує неприємні сюрпризи.
Для всіх адекватних жителів столиці очевидно, що далі так тривати не може і ситуацію пора міняти. Якщо вже взялися наводити Києві порядок і підтягувати його до рівня столиць інших європейських держав, то обмежитися велодоріжками і новою плиткою на центральних вулицях тут явно не достатньо. Один з головних викликів, який сьогодні стоїть перед нами – докорінна зміна ставлення до навколишнього середовища.
Як впоратися з цим завданням? Мені здається, я знаю відповідь. І запрошую всіх, кого ці проблеми дійсно чіпають і хвилюють, на зустріч під КМДА (Хрещатик, 36), в цю суботу (15.08 о 13:45). Останнім часом ми провели чимало зустрічей з київськими екоактивісти, громадськими діячами та просто небайдужими людьми, і у нас є для вас важливі новини.
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 195
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 142
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 128
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 95
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6498
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 5536
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 3581
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 3050
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 2963