30 років "незалежності" у ЖКГ: біг по колу – 2
Результати для ЖКГ у період другого десятиліття незалежності: поява можливості для договірних відносин між постачальником послуги і споживачем, а також перше усвідомлення газозалежності від РФ
У першій частині довелося зупинитися на початку 2000-х – занадто багато передумов впливали на українське ЖКГ перед реформою.
Як от, наприклад, типово національна історія «боротьби» з боржниками. Коли тарифи різко поповзли вгору, а борги населення сягнули мільярдів, з’явилася ідея їхньої реструктуризації.
Погасити їх вдалося згідно з законом 2003 року тим громадянам, хто на той момент вистояв перед вимогами підприємств і судами чи домовився зі своєю совістю й не продав своїх осель. А вже згодом реструктуризація заборгованості перетворилася на звичну процедуру.
У 2001 році парламент прийняв ще один закон, який став важливим етапом у формуванні відповідального власника, – «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». Однак після десятиріч, коли за утримання майна відповідала держава, такий квантовий стрибок до відповідальності мешканців за своє майно не міг бути простим. Легше ж нарікати на ЖЕК, ніж управляти самостійно.
Та й домовитися між собою для створення ОСББ виявилося не так просто. Тож процес створення об’єднань відбувається досить повільно.
Зате вже за рік з’являється закон «Про житлово-комунальні послуги». І в ньому нарешті визначено, хто такі виробники, виконавці послуг та управителі, класифікація послуг на житлові та комунальні, порядок формування цін і тарифів на них, а ще – передбачено обов’язок надавати послуги на договірній основі.
З цього моменту споживач перестав бути безправним, і став повноцінною стороною угоди з постачальником. Але це відбулося де-юре, а фактично змін у якості послуг не відбулося. Тож закон хоч і був прогресивним, але зміни українці помітили хіба що в тарифах.
А потім уряд і ВР спромоглися розробити і затвердити Програму з реформування та розвитку ЖКГ. Починалася вона сакральними фразами: «Упродовж останнього десятиліття проблеми, пов'язані з функціонуванням житлово-комунального комплексу, перебувають у фокусі пильної політичної уваги, проте серйозних позитивних зрушень у цій сфері досі не відбулося»…
Відчуваєте?.. скільки часу з 2004 року минуло, а ніби про сьогодення читаєш.
Хоча дещо з програми вдалося зробити. От наприклад, створити нормативку, реформувати систему управління. А от питання беззбитковості підприємств, їх технічного переоснащення, забезпечення населення якісними послугами й без великих диспропорцій у їхній вартості рухаються дуже кволо. І навіть не всі підприємства (водоканали, теплокомуненерго, обленерго та облгази, ЖЕКи) дійшли до цього етапу.
Адже їхні борги теж нікуди не поділися, а тільки накопичувалися. Якщо говорити цифрами, то збитки сектору ЖКГ за підсумками 2008 року становили 1,6 млрд гривень. А станом на початок 2009-го, дебіторська та кредиторська заборгованість галузі сягала вже відповідно 10,1 млрд та 9,4 млрд гривень.
Тож у 2010 році вартість газу прогнозовано зростає до 73,5 коп/кубометр, а середня зарплатня 3 тис.гривень. Але після газових війн з Росією 2007-2008 років тотальна газифікація сіл видається вже не такою перспективною.
І тут пора би всім задуматися про енергоефективність, але, вочевидь, час для цієї ідеї тоді ще не настав…
Отже результати другого десятиліття незалежності для ЖКГ:
• поява можливості для договірних відносин між постачальником послуги і споживачем,
• перше усвідомлення газозалежності від РФ.
Решта висновків – у наступному блозі.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3436
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 152
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 97
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 87
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
9505
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 8219
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7412
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6774
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5869