Більшість дитячих будинків України не розраховують на допомогу держави
Принаймні, такий висновок можна зробити на підставі звіту одного благодійного фонду, який протягом майже чотирьох місяців розвозив комплекти постільної білизни по дитячим будинкам на теренах України.
Принаймні, такий висновок можна зробити на підставі звіту одного благодійного фонду, який протягом майже чотирьох місяців розвозив комплекти постільної білизни по дитячим будинкам на теренах України. Географія проекту вражає, адже жодної територіально-адміністративної одиниці нашої держави не оминув проект «Солодкий сон в кожен дитячий будинок». Ще влітку 2013 року до нашого фонду стали надходити заявки від сиротинців з усієї України з проханням допомогти у придбанні найнеобхіднішого – наволочок, простирадл, рушників, адже за відсутності належного фінансування, зробити це самотужки дитбудинки не в змозі.
Старт проекту відбувся в жовтні 2013, тоді ж відбулась прес-конференція, де серед присутніх представників влади, був і директор дитячого будинку міста Вишгород Микола Дрижак. Пан Микола тоді підтвердив нагальність благодійної акції – його заклад був одним з перших, куди приїхав вантаж. Колеги пана Миколи з деяких інших регіонів були ще більш категоричними відносно актуальності благодійного проекту, адже, за їх словами, державного фінансування їм категорично не вистачає, тому допомога приватних меценатів інколи є справжнім святом для вихованців.
Така картина, на жаль, існує скрізь – від західних до східних регіонів, від Півночі до Півдня. За словами фахівців, державна машина у питанні догляду за сиротами здебільшого фінансує утримання соціальних працівників та забезпечення сплати дитбудинками комунальних платежів, а не розвитку системи дитячих будинків сімейного типу та фінансування програми усиновлення та пропагування сімейних цінностей, стимулювання бажання українців усиновлювати та залишати дитину в своїй біологічній родині. Чомусь наші чиновники вкотре дивно розставляють пріоритети: замість того, аби дати дитині родину і направити гроші на фінансування родинного майбутнього, держава витрачає купу грошей на супутнє: роботу соціальних працівників, «комуналку», нескінченні ремонти… За неодноразово оприлюдненими даними, фактичні затрати на утримання дитини, залежно від типу закладу, держава спрямовує від 6 до 9 тисяч гривень на місяць. При цьому 85% – це саме те «супутнє», що аж ніяк не відноситься до самої дитини-сироти. А близько 15% цієї суми дійсно витрачається на потреби дитини, як правило, це кошти на харчування.
Тож допоки державні мужі будуть жити за принципом «а після нас – хоч потоп», на якісні зміни не варто очікувати. Отже, українським дітям, які залишись без батьківської опіки, навряд чи можна розраховувати на гідні умови життя, хіба що тільки існування…
P.S. Ось чому в Україні зараз розгортається широкомасштабна інформаційна кампанія щодо переваг впровадження деінституалізації та реформи системи захисту дітей. Ця кампанія об’єднала чимало благодійних і громадських організацій в Україні та відкрита для усіх небайдужих, хто може допомогти реалізувати її завдання. Більше інформації про завдання проекту можна дізнатись тут.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3438
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 152
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 97
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 88
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
9677
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 8296
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7453
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6803
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5890