Обслуговування українською: що треба знати онлайн-бізнесу?
З 16 січня 2021 року мовою обслуговування споживачів в Україні має бути державна - українська.
З 16 січня 2021 року мовою обслуговування споживачів в Україні має бути державна - українська. Такі положення передбачені статтею 30 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, який було прийнято 25 квітня 2019 року (далі - Закон). Тому, тепер підприємців цікавить чи підпадають вони під дію Закону; що потрібно зробити щоб відповідати вимогам Закону та які наслідки порушення Закону.
Розглянемо нові правила детальніше на прикладі онлайн-бізнесу.
Що вимагає Закон?
Закон вимагає, що інформація для споживачів має надаватися державною мовою. Це стосується й інтернет-магазинів та інтернет-каталогів. Дозволяється інформацію, викладену державною, дублювати іншими мовами. Тому перекласти все ж доведеться, а на російськомовну версію сайту споживач зможе перейти, якщо забажає. Однак передусім він має потрапляти на україномовну.
При цьому, державною мовою має надаватися інформація про товари та послуги (меню, цінники, інструкції, технічні характеристики, маркування, квитки). Жодної новації в цьому немає, адже в Україні давно цього вимагає закон «Про захист прав споживачів».
Також важливо, щоб виробники (виконавці, продавці) дотримувалися паритету, надаючи споживачам інформацію про вироби (товари), роботи чи послуги державною та іншою мовами. Тобто обсяг інформації державною мовою не може бути менший, ніж іншою. При цьому допускається використання слів, скорочень, абревіатур та позначень англійською мовою та/або з використанням літер латинського та/або грецького алфавітів.
Для того, щоб привести у відповідність новим нормам пропонуємо власникам та працівникам підготуватися до змін.
Що треба зробити власнику/керівнику бізнесу?
• Проаналізувати:
1. Чи поширюється на бізнес дія Закону?
2. Що буде якщо вимоги Закону буде проігноровано (штрафи, претензії, репутація)?
3. Що потрібно зробити, щоб уникнути наслідків порушення Закону?
• Поставити завдання спеціалістам.
• Включити в бюджет вартість змін.
Що треба зробити маркетологу?
• Перевірити, щоб, всі онлайн-майданчики (соцмережі, смс-розсилка та ін.) велися українською мовою.
• Переконатися, що вся реклама в ротації ведеться українською мовою. Реклама може бути й іншою мовою, якщо це пряме прохання клієнта і персональний характер обслуговування і комунікації.
Що треба зробити з онлайн ресурсом (розробнику/веб-дизайнеру)?
• Якщо сайт має декілька мовних версій - забезпечити пріоритетне завантаження української версії для українського користувача.
• Залежно від функціональності - забезпечити роботу внутрішніх систем ресурсу українською мовою (системи оплати, системи логістики і т.д.
Яка відповідальність?
За порушення вимог Закону передбачена відповідальність у вигляді штрафу від 5100 до 6800 грн.
Замість висновку
Незважаючи на те, що окремі положення регулюють вимоги до обслуговування, Закон не чітко описує його застосування у сфері онлайн-діяльності. Досі не зрозуміло, що таке обслуговування в Інтернет-магазині; що таке прохання клієнта в Інтернет-магазині; що означає “мова, прийнятна для обох сторін”, якщо одна сторона користувач,а інша Інтернет-магазин?
Тож, як працюватиме Закон стане зрозуміло на практиці, а поки що підприємцям необхідно підготуватися та адаптувати процеси свого бізнесу під українську мову.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3464
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 155
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 101
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 96
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
11660
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 7092
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
6030
-
L'Oréal Україна запускає другий сезон програми L'Oréal Startup Hub: як подати заявку
Новини компаній 5521
-
Маніпулятори поруч: провина, сором, знецінення — чому ми роками терпимо токсичних людей
Життя 4100