Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
27.12.2016 10:44
Черговий рік несповнених надій
Держава не стала ближчою до суспільних очікувань.
На телеканалах проходить опитування на тему, чогоукраїнцям чекати під новий рік від Путіна. Традиційний спосіб відволікти увагунаселення від власних проблем. Оскільки однією з провідних інформаційних тезостанніх років є та, що «Путін – непередбачуваний», слід бути готовими добудь-яких несподіванок від нашої влади. Якби Путін раптом десь зник, нашекерівництво впало б у глибокий шок. Зруйновано було б головну ідеологічнупідпорку діючого режиму, який вже третій рік героїчно бореться з Путіним. Оттільки втрати у цій епічній битві несе не російський президент, а пересічніукраїнці.
Зрозуміло, що в цій ситуації людей не залишає почуттяневдоволеності. У листопаді 2016 року 17% респондентів вважали, що подіїрозвиваються в правильному напрямку, 67% — навпаки. У жовтні 2013-го першихбуло 15%, других — 65%. Таким чином суспільні настрої залишаються незміннонегативними. Змінилася лише риторика керманичів, котрі переконуютьнас у революційних змінах і побудові якісно нової України. Такої України мидійсно ще не бачили, але не такої новизни, звісно, прагнули ті, хто виходив наМайдан.
Держава нестала ближчою до суспільних очікувань. Вона спекулює на виграшних темахпатріотизму і європейських реформ. Але за гарними словами криються цинічні дії.Не зважаючи, що практично вся інформаційна машина працює в інтересах влади,розчарування українці відчувають у своїх кишенях та у щоденному побуті.
2016 рік неприніс нам ні миру, ні перемоги. Звичайно, цьому сприяли також дії нашихворогів. Проте, якось непомітно тане у повітрі постать «великої міжнародноїкоаліції» на нашу підтримку і Україна залишається сам на сам зі своїмипроблемами. При цьому, мова іде не лише про зброю, але й реабілітаціювійськовослужбовців та відбудову постраждалих регіонів. Після оприлюдненняе-декларацій важко сподіватися на бажання закордонних партнерів надаватиУкраїні нові кредити, не говорячи вже про істотну безпроцентну допомогу.Риторику про те, що наша влада «захищає від Росії весь цивілізований світ», невдасться більше так вдало використовувати для особистого збагачення.
Чи існуютьшанси на виправлення ситуації правовими методами? У цьому контекстікрасномовним є наведений Головою Верховного суду України Романюком факт, що «з тихсудових рішень, які передбачають стягнення з держави на користь громадян,виконано лише 2,2%, а заборгованість держави перед нашими громадянами щодовиконання рішень національних судів досягла 450 млрд гривень.» Отже нашадержава перебуває у неоплатному боргу перед власним народом як у переносному,так і прямому сенсі. Сьогодні краще було б визнати власне банкрутство тарозпочати історію Української держави з чистого листа. З кожним наступним рокомшансів на це буде все менше.
Зрозуміло, що в цій ситуації людей не залишає почуттяневдоволеності. У листопаді 2016 року 17% респондентів вважали, що подіїрозвиваються в правильному напрямку, 67% — навпаки. У жовтні 2013-го першихбуло 15%, других — 65%. Таким чином суспільні настрої залишаються незміннонегативними. Змінилася лише риторика керманичів, котрі переконуютьнас у революційних змінах і побудові якісно нової України. Такої України мидійсно ще не бачили, але не такої новизни, звісно, прагнули ті, хто виходив наМайдан.
Держава нестала ближчою до суспільних очікувань. Вона спекулює на виграшних темахпатріотизму і європейських реформ. Але за гарними словами криються цинічні дії.Не зважаючи, що практично вся інформаційна машина працює в інтересах влади,розчарування українці відчувають у своїх кишенях та у щоденному побуті.
2016 рік неприніс нам ні миру, ні перемоги. Звичайно, цьому сприяли також дії нашихворогів. Проте, якось непомітно тане у повітрі постать «великої міжнародноїкоаліції» на нашу підтримку і Україна залишається сам на сам зі своїмипроблемами. При цьому, мова іде не лише про зброю, але й реабілітаціювійськовослужбовців та відбудову постраждалих регіонів. Після оприлюдненняе-декларацій важко сподіватися на бажання закордонних партнерів надаватиУкраїні нові кредити, не говорячи вже про істотну безпроцентну допомогу.Риторику про те, що наша влада «захищає від Росії весь цивілізований світ», невдасться більше так вдало використовувати для особистого збагачення.
Чи існуютьшанси на виправлення ситуації правовими методами? У цьому контекстікрасномовним є наведений Головою Верховного суду України Романюком факт, що «з тихсудових рішень, які передбачають стягнення з держави на користь громадян,виконано лише 2,2%, а заборгованість держави перед нашими громадянами щодовиконання рішень національних судів досягла 450 млрд гривень.» Отже нашадержава перебуває у неоплатному боргу перед власним народом як у переносному,так і прямому сенсі. Сьогодні краще було б визнати власне банкрутство тарозпочати історію Української держави з чистого листа. З кожним наступним рокомшансів на це буде все менше.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
Топ за тиждень
- Хто вбив Андрія Портнова? 3467
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 155
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 102
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 96
Популярне
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
11734
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 7109
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
6037
-
L'Oréal Україна запускає другий сезон програми L'Oréal Startup Hub: як подати заявку
Новини компаній 5543
-
Маніпулятори поруч: провина, сором, знецінення — чому ми роками терпимо токсичних людей
Життя 4110
Контакти
E-mail: [email protected]