Незалежність-29. Вік самоусвідомлення
Напередодні 29-ї річниці незалежності України ми й не помітили, який шлях пройшли назустріч нашій омріяній самодостатності.
Разом із більшістю співвітчизників активно спостерігаю за подіями, які відбуваються у Білорусі. Протести набирають обертів і поки ніхто точно не знає, чим закінчиться боротьба за справедливість і принципи демократії. Натомість соціальними мережами напівжартома поширюються меми про те, як українці вчать білорусів азів протестної діяльності. Україна недаремно вважається найбільш волелюбною державою на пострадянському просторі, водночас ми не звикли мовчати, коли йдеться про порушення базових цінностей та загрози авторитаризму.
Напередодні 29-ї річниці незалежності України ми й не помітили, який шлях пройшли назустріч нашій омріяній самодостатності. Мене завжди вражало те, що ми, українці, часом просто не до кінця усвідомлюємо, скільки вже подолали і яку ціну сплатили за те, аби по-справжньому вибороти власну незалежність.
І якщо подивитися прискіпливіше – маємо всі ознаки того, що наша держава, попри всі складнощі, склала іспит на демократичні перетворення. Цей процес – незворотній, і ми разом можемо значно пришвидшити рух до суспільного подорослішання. Наведу кілька аргументів.
Вже цієї осені ми обиратимемо місцевих депутатів за новим Виборчим кодексом. Нам доведеться ближче познайомитися із пропорційною системою з відкритими партійними списками – це одне з досягнень розвиненої демократії. І попри складний процес підрахунку голосів та визначення переможців, нова виборча система свідчить про суттєвий крок вперед до розвитку партійного життя.
Але найголовніше у цьогорічних виборах, на мою думку, - це ще один крок до завершення процесу децентралізації. За 29 років ми навчилися передавати більше відповідальності на місця, що також є свідченням «дорослішання» управлінських процесів у державі.
Те саме стосується і демократичних принципів передачі владних повноважень. Минулого року – після президентських та позачергових парламентських виборів – ми всі стали свідками повного перезавантаження влади на центральному рівні. І тут варто особливо наголосити: старі українські політики змушені були навчитися поважати волю народу. Впевнений, ця традиція продовжиться і у наступні роки, що знову ж таки є ознакою зрілості виборців та еволюції самих політиків.
Ми навчилися жити в умовах неоголошеної війни та окупації частини наших територій з боку країни-агресора РФ. І не просто протистояти ворогові, але відстоювати власну позицію на міжнародній арені. Україна, поки навіть не будучи членом НАТО та ЄС, показала, що може постояти за себе навіть перед найлютішим ворогом. Переконаний, зусилля по деокупації українських територій дадуть результат і ми відновимо суверенітет на Донбасі та Кримському півострові.
Насправді, ще неможливо точно спрогнозувати, куди нас виведе власний шлях до самоусвідомлення. Проте з упевненістю скажу, що ми навчилися йти непротореними доріжками й формувати порядок денний у своїй державі. Ми навчилися інструментам демократії та, хоч і зі складнощами, проте послідовно прямуємо до кращої організації управлінських процесів та вдосконалення інститутів громадянського суспільства.
Над своєю історією успіху Україні ще доведеться попрацювати. Але впевнений, що межу неповернення до самоусвідомлення ми вже пройшли. Ми чітко знаємо, що таке свобода, як її виборювати та відстоювати, та вже навчилися як нею розпоряджатися. Тепер потрібні політична воля, час та дисципліна для того, аби вдало вибудувати ефективний державний механізм. І я вірю, що ми вже стали на цю стежину!
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3436
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 152
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 97
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 87
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
9482
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 8205
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7404
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6770
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5868