Страх і нерозуміння: як відносяться українці до штучного інтелекту?
Проводячи час в соцмережах та різноманітних Telegram чатах для діджитал спеціалістів та підприємців не рідко бачу повідомлення, які стосуються штучного інтелекту.
Більшість з них повʼязані з інформуванням щодо того, що з’явився новий сервіс або проєкт, який використовує ШІ, деякі пов’язані із питаннями на цю тему і найменша кількість стосується саме наших власних розробок в цій сфері.
Загальне враження неоднозначне через те, що появу нових сервісів сприймають позитивно, а от різноманітні питання щодо розробки проєктів та сповіщення щодо власних проєктів, які створені в Україні українцями сприймаються не завжди позитивно. Бачачи негативні реакції та не завжди прийнятні коментарі щодо розробки власних ШІ проєктів складається враження, що українці просто не розуміють та навіть бояться збільшення впливу цього популярного явища.
Люди уже використовують штучний інтелект
Так, так, все вірно. Ймовірно, навіть зараз штучний інтелект працює в фоні або безпосередньо активно виконує ту чи іншу задачу для вас, поки ви читаєте цю статтю. Наприклад, коли ви слухаєте музику в Spotify, застосовується персоналізація плейлистів та пропозицій музики; коли гортаєте стрічку в Facebook — відбувається персоналізація новинної стрічки, реклами, виявлення та блокування шкідливого контенту; коли вивчаєте іноземні мови — Duolingo адаптує навчальний процес для конкретного користувача. Це все завдяки ШІ, тут лише найбільш популярні випадки використання. Крім цього є й інші приклади використання в IBM Watson, Google DeepMind Health, Tesla Autopilot, Waymo, ZestFinance, Kensho, Amazon Alexa, Stitch Fix, Coursera та edX, Darktrace, CrowdStrike, Netflix, Blue River Technology, CropX, Google Assistant, DeepMind, Autogrid, Connie від Hilton, Fanuc, Siemens, GitHub Copilot, DeepCode і т.д. — дізнайтесь більше самостійно, вся інформація є доступною в інтернеті.
Етичні питання
Отже, виходить так, що людство активно використовує штучний інтелект у своєму житті, але це відбувається неначе в фоні. Так було до того моменту, поки генеративний штучний інтелект не вийшов на перший план. Саме тоді почали підійматися етичні питання і рівень сприйняття ШІ дещо змінився — від помічника до конкурента, від зручного інструменту до знищувача робочих місць. Крім цього виникає питання щодо авторського права, масового парсингу контенту, що не дуже подобається деяким представникам професій, таких як дизайнери та копірайтери.
Неякісне виконання роботи
Крім етичних питань в бій йдуть аргументи щодо того, що неможливо отримати якісну роботу, якщо її автор не людина. Тобто неможливо згенерувати ідеальний текст, отримати красиве зображення по запиту і взагалі якісно розв'язати питання. Ймовірно, це могло бути правдою 1-2 роки назад, але не зараз.
Дизайнери та копірайтери найбільш вразливі професії
Серед всіх коментарів, постів та реакцій на якісь нові українські інструменти і розробки найбільше відгуків було від дизайнерів і копірайтерів, ймовірно через те, що уже зараз є інструменти зі штучним інтелектом, які можуть виконувати ту чи іншу роботу з не меншою якістю, але з більшою швидкістю.
DALL·E, ChatGPT, Midjourney ймовірно, найбільш популярні інструменти, які уже забирають або можуть забирати потенційні робочі місця дизайнерів та копірайтерів. Дійсно, навіщо платити 100$ за разову роботу, якщо можна заплатити 20$ за місяць користування і зробити власноруч в десятки разів більше роботи та ще й швидше?
Страх через нерозуміння
Річ у тому, що всі ці різкі коментарі та не завжди позитивний фідбек від представників цих професій, можна легко пояснити. Спеціалісти, професіонали своєї справи були на стільки заклопотані своєю роботою, що не встигли приділити увагу розвитку штучному інтелекту. Коли ж на ринку почала зменшуватись кількість задач, проєктів і вакансій всі почали бити в дзвони, адже це якесь величезне нерозуміння та непорозуміння. Потім почали з’являтися якісь нові цікаві вакансії, такі як промпт інженер, спеціаліст з машинного навчання, ШІ розробник і т.д. Тепер виявляється що купа професій може просто зникнути, особливо професії з низьким рівнем входу.
Саме через нерозуміння технологій, через страх того, що штучний інтелект може замінити реальних людей наші діджитал спеціалісти можуть виражати стосовно нових будь-яких українських ШІ розробок. Але хіба це кінець?
Як виправити ситуацію?
Перш за все всім спеціалістам треба зрозуміти фундаментальну ідею: або ви використовуєте ШІ і маєте роботу, тому що тепер ви можете надавати більшу цінність замовнику, або ж ви не використовуєте ШІ і залишаєтесь без роботи, яку у вас забере робот чи промпт інженер.
Боятися розвитку та нових технологій не можна! Далі буде тільки більше. Єдиний шанс втриматися на плаву — не боротися, а співпрацювати. Сучасні технології доступні всім, це дуже легко. Надзвичайно широкий вибір інструментів дозволяє безкоштовно навчитися використовувати той чи інший сервіс. Для особливо просунутих є платні версії різноманітних продуктів.
Гранти, бонуси і знижки можуть вам надати значну перевагу над тими, хто не використовує технології. Використовуйте ШІ-інструменти повсюди, де тільки можна, адже зараз є величезні списки із різноманітними інструментами для вирішення майже будь-яких задач в діджиталі.
Навчіться використовувати технології для власного блага і це дасть вам додатковий буст навіть у ваших заробітках, адже тепер ви зможете робити більше роботи, надавати якісніші результати і саме основне тепер варіативність не проблема.
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук вчора о 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар вчора о 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 142
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 128
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 95
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 87
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6513
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 5796
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 3802
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 3209
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 3025