Чому під час війни важливо читати: книга – засіб боротьби проти ракет та ворожого ІПСО
Читання та доступ до книг відіграють вирішальну роль у формування нашої особистості та суспільства загалом. Вони не лише забезпечують доступ до знань, але й сприяють розвитку критичного мислення.
Цільовий доступ до книг та підтримка читання у суспільстві допомагають створити освічену та культурно розвинену спільноту, що є фундаментом для подальшого прогресу та розвитку. Читання – це не просто хобі, але й ключ до розуміння себе та світу. Читання може бути чудовим способом відпочити від повсякденних перипетій, допомагаючи нам заспокоїти розум та зняти стрес.
Щодня наша країна потерпає від ворожих обстрілів. Що робити у такій ситуації – не панікувати, вірити в ЗСУ, всіляко допомагати наближати нашу перемогу і… читати. Адже книга – є своєрідною зброєю у війні проти ворога.
Я вважаю, що саме читання формує вміння зосереджуватися, аналізувати інформацію та формувати власне бачення світу. Без книжок неможливо сформувати критичне мислення.
«Прильоти» російських ракет по українських містечках та містам часто координуються нелюдами, які обманюються російською пропагандою та довіряють ворожим соцмережам. Запроданці підступно надають координати для ракетних ударів поруч з місцем, де самі жили. Сумніваюся про наявність критичного мислення у них. Тому важливо читати.
Окрім того, сьогодні у соцмережах швидко ширяться хейти та негативні новини. Одна сумнівна публікація може зіпсувати життя багатьом через перепости довірливих громадян. Цифрові монстри можуть керувати настроями у некритично налаштованому суспільстві. Потім включається закон більшості. Не впевнений, що охочі до неперевіреної інформації – любителі книжок. Тому важливо читати.
З іншого боку, обіцянкам політиків охоче вірять ті, хто не читає. Прикладів можна знайти багато. Відповідальні державні діячі мають думати про розвиток читання та книжки. Саме у зрілих суспільствах, де розвинута культура читання, виборці тиснуть на політиків задля правильних рішень. Тому – читайте.
Відомі письменники, навіть відомі літературні герої можуть впливати на світову політику. Саме тому відповідальні національні уряди підтримують переклади книжок на іноземні мови, заохочують видавців до участі у міжнародних книжкових ярмарках. Про норвезького Нобелівського лауреата у галузі літератури Йона Фоссе чули всі. Мало хто знає, що Норвегія давно і системно підтримує книжкову галузь та надає гранти видавцям всього світу на переклади з норвезької мови. Стимулює читати чи не так?
З дитинства через книжки, літературні твори формується свідомість людини. Які наративи формуються – імперські або загальнолюдські, залежить від письменників та держави, яка толерує відповідну політику. Росіяни знають про це і тоннами завозять книжки до окупованих територій. Як бачимо, книга – це зброя зараз, під час війни. Тому варто читати українську книгу.
Український інститут книги презентував соціологічне дослідження. Українців, які читають, збільшилося вдвічі з 8% у 2020 році до 19% у 2023 році. Переважає паперова книжка українською мовою. Для порівняння – у Німеччині читає майже 46% населення. Проте, українська нація рухається у правильному напрямку. Тому я всіляко підтримую державні ініціативи з популяризації українських книг – як от сертифікати для новонароджених на придбання книг.
Вірю, що ми зможемо побудувати націю, що вміє мислити критично, знає, куди рухається країна, може і змінює Україну на краще. Це запорука нашої перемоги та післявоєнного відновлення.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3438
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 152
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 97
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 88
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
9677
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 8296
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7453
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6803
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5890