На мою думку, повний перехід на дистанційну форму навчання в Україні за нинішніх умов неприпустимий.
Заява секретаря Ради національної безпеки й оборони Олексія Данілова щодо необхідності початку підготовки української шкільної спільноти до дистанційного навчання з 1 вересня викликала активне обговорення в суспільстві. Це змусило Міносвіти виступити зі спростуванням, у якому йшлося про те, що середні школи не переводять на обов'язкове дистанційне навчання. Водночас виконуюча обов'язки Міністра освіти Любомира Мандзій зауважила, що в онлайн-режим школярі підуть за умови погіршення ситуації з коронавірусом та продовження карантину в країні. Імовірність такого сценарію дуже висока. Тому влітку вчителі почали вивчати онлайн-викладання та готуватися до дистанційної роботи. Паралельно в батьківських групах з нотками страху обговорюється ідея онлайн-освіти та висловлюються побоювання щодо майбутнього школярів.
На мою думку, повний перехід на дистанційну форму навчання в Україні за нинішніх умов неприпустимий. Адже є реальна загроза катастрофічного зниження якості знань учнів. По-перше, державна система освіти України через низку причин не була готова до викликів. Багато вчителів не вміють навіть створювати електронну адресу. Ми вже не говоримо про досвід проведення онлайн-уроків. Покриття мережі Інтернет в Україні залишає бажати кращого. А деякі українські школи взагалі не мають доступу до Всесвітнього павутиння. За даними уряду, менше 30 % українських дітей відносно якісно навчалися на карантині, а лише близько 20% українських вчителів були готовими до дистанційного навчання. З новим навчальним роком ситуація суттєво не зміниться.
По-друге, під час уроків школярам необхідний зворотній зв'язок. Діти мають ставити запитання та отримувати відповіді. Між педагогом та школярами мусить відбуватися постійна комунікація, що не обмежується надсиланням домашніх завдань на e-mail та начитуванням телевізійних лекцій. Живу дискусію ніколи не замінить кореспонденція. У цьому ми переконалися на власному досвіді. Від початку карантину колектив нашого видавництва створив волонтерський проєкт – всеукраїнську віртуальну школу «Ранок» для учнів 1-11 класів. Безкоштовна школа працювала продовж усього карантину та надала можливість кільком мільйонам дітей вдало закінчити навчальний рік і розпочати складати ЗНО. Платформа проєкту, протестована в екстремальних умовах, уже вдосконалюється. Крім того, відомо, що сьогодні тестується державна платформа Всеукраїнської онлайн-школи. Паралельно створюються інші віртуальні навчальні проєкти для загальноосвітніх закладів. Але таке навчання здатне лише доповнити традиційне, у жодному разі не замінити його.
Ніякими карантинними заходами не можна буде виправдати негативні наслідки, до яких може призвести повне переведення шкільного процесу у віртуальний простір. Особливо це стосується першачків. Хіба реально в дистанційному форматі навчити дитину читати й писати?! Під час роботи всеукраїнської віртуальної школи «Ранок» батьки ставили запитання: як у разі пролонгації карантину на наступний навчальний рік учні початкової школи вчитимуться сприймати вчителів у режимі онлайн? Як зможуть навчитися підпорядковуватися, дотримуватися дисципліни та нести відповідальність? Інша справа, коли дитина приходить до першого класу в колектив, де є не тільки вчитель, а й інші діти. У класі дитина навчається вибудовувати стосунки, формує прагнення бути успішною та активною. Вдома, сидячи за комп'ютером, досягти зазначених результатів нереально. Це базовий морально-психологічний аспект проблеми. І він стосується не тільки першачків. Підлітки, які прагнуть до самореалізації, потребують контролю зі сторони вчителя та можливість отримання відповідей на всі свої запитання. Задля зміцнення лідерських якостей, створення духу змагання та формування критичного мислення також необхідна колективна робота в класі. Крім того, є ще інклюзивні школярі – талановиті, але з особливими потребами в підході до навчання.
Третій аспект – фінансовий. Якщо дитина постійно вчиться вдома, то хтось із батьків має її контролювати, перевіряти завдання. В умовах роботи віртуальної школи комусь із них слід забути про свою роботу та замінити вчителя для дитини вдома. Чи готова держава на компенсацію збитків родин?
Майбутнє загальноосвітньої школи в змішаному навчанні, яке дуже легко перемикати в різні режими: збільшувати чи зменшувати офлайн- і онлайн-компоненти, обирати різні організаційні моделі та стратегії відповідно до можливостей, потреб і викликів. Учителям необхідна як емоційна підтримка, так і забезпечення інтернетом та необхідними пристроями. Технічне забезпечення учнів є не менш важливим. Отже, першого вересня школярі мають піти до вже заздалегідь підготованих закладів освіти та розпочати новий навчальний рік у традиційному форматі. Зрозуміло, що процес має відбуватися за умов забезпечення безпеки здоров'я. Особливо це питання стосується дотримання дистанції та зменшення кількості учнів у класних кімнатах. Уже зараз в МОН мають розроблятися методики щодо підготовки державних шкіл до навчального року, який розпочнеться в нових умовах. Більшість приватних шкіл, зокрема й школа «Ранок», до виклику готові, адже ретельно опрацьовують усі нагальні питання. Сподіваюсь, цього разу карантин не застане всіх зненацька й ми зможемо трансформувати навчання у відповідний до обставин формат.
