Ризик-орієнтований підхід і стійкість сучасної держави
Для розвитку України важливо постійно вдосконалювати прийняття державних рішень і вносити зміни, що підвищуватимуть ефективність політичних інституцій
Для розвитку України важливо постійно вдосконалювати прийняття державних рішень і вносити зміни, що підвищуватимуть ефективність політичних інституцій шляхом синхронізації державного управління з засадами ризик-менеджменту. В контексті цього важливо визначити, що головним вектором для роботи всіх гілок влади має бути зростання якості і тривалості життя громадян, щоб зусилля політичного класу, адміністративного апарату і громадянського суспільства були спрямовані на загальну мету, що підвищує стійкість держави в короткостроковій і довгостроковій перспективі.
Відзначу, що поняття «оцінка ризиків» в Україні вже є частиною дискурсу, але не є базисом управлінської культури держави. Хоча для розвитку ризик-орієнтованого підходу в Україні вже є нормативно-правова база, яку треба застосовувати і посилювати.
Цілком природньо, що у 2000-х роках лідерство в тематиці ризиків було за банківським сектором. За два останні десятиліття в академічних роботах і законодавстві України з’явилася відповідна термінологія – «ризики», «управління ризиками», «карта ризиків» і похідні поняття. Так, у 2014 році Національною комісією з регулювання ринків фінансових послуг був прийнятий документ для страхового сектору, відповідно до якого управління ризиками визначений як процес, спрямований на виявлення, визначення, оцінку і регулювання ризиків, а також контроль за дотриманням прийнятних меж ризику. В тому ж році Кабінет Міністрів затвердив Концепцію управління ризиками у сфері виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
Графа «ризик» з’явилася в різних документах, в тому числі і відносно стану критичної інфраструктури і відслідковування операційних процесів на державних підприємствах. При цьому у сфері муніципального управління і екологічної політики впровадження ризик-менеджменту практично не відбулося (наприклад, закон про державну екологічну стратегію за 2010 рік передбачав оцінку екологічних ризиків, що не отримало продовження ні в частині реалізації закону, ні в наступному «стратегічному» законі за 2019 рік).
За ініціативою Фонду «Скорочення ризиків» (Швейцарія) в Парламентській асамблеї Ради Європи і за підтримки президента ПАРЄ Мевлюта Чавушоглу у 2011 році була прийнята рекомендація одного з комітетів, згідно з якою розроблена в Україні методологія інтегрованого управління ризиками мала бути презентована нашим європейським партнерам для обміну досвідом. Тоді на високому рівні за участі парламентаріїв і експертної спільноти була підтверджена прикладна значущість тематики.
Наразі Європейська економічна комісія ООН розглядає управління ризиками як зміст всієї регуляторної діяльності, і в рамках роботи з формування політики у сфері стандартизації і співробітництва з питань нормативного регулювання напрацьовує рішення для національних урядів.
Сценарії управління ризиками достатньо варіативні і дають можливість проводити гнучку політику. Метою ж цієї діяльності є своєчасне недопущення втрат, запобігання їх чи мінімізація збитків. Тому важливо не стільки формально впроваджувати існуючі стандарти, а мати цілісне уявлення про те, що відбувається – тобто, який саме ризик і яким чином впливає на інші ризики, і як потрібно формувати політику безпеки для розвитку України і інших країн.
В секторі держменеджменту необхідна постійна аналітична робота з даними, що дозволить ідентифікувати ризики багаторівнево і мультимодально. РНБОУ може задіяти науково-дослідні організації – від Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) до інститутів в структурі Національної академії наук України (НАНУ) для розробки параметрів ризиків країн, регіонів, міст, щоб сформувати матрицю індикаторів для своєчасного відслідковування динаміки змін. Запобігати збільшенню чи співпадіння в один період піку ризиків, що створюють загрозу для національної безпеки – це вже управлінський імператив.
Акцентую, що традиційного методу усних опитувань недостатньо. Для більш об’єктивного розуміння процесів за допомогою алгоритмів штучного інтелекту і відповідного програмного забезпечення можна обробляти масиви даних і постійно моніторити, аналізувати територіальні, галузеві і міжсекторальні ризики. Своєю чергою, інша якість контролю, структурування процесів і робота з даними сформують іншу логіку управління – з прив’язкою до вирішення проблем, а не їх накопичення.
Наприклад, важливо змінити підхід і виявляти нераціональне використання ресурсів не тоді, коли вони вже витрачені (як це відбувається зараз і чим переважно займається Рахункова Палата та Державна аудиторська служба), а оцінювати ризики і робити організаційні висновки завчасно.
Ризик-орієнтований підхід має достатньо інструментального потенціалу, в тому числі для кадрової політики і здорової конкуренції державних службовців і депутатів. Відповідальність органів влади за формулу «зростання якості і тривалості життя шляхом скорочення ризиків» буде сприяти стійкості держави і приведе до багатьох корисних змін в житті суспільства: створення перспектив для молодого покоління і формування належних умов для людей старшого віку (етична і соціальна складова); зміна моделей розвитку, замість сировинної – високотехнологічна, енергетично самодостатня і екологічна безпечна Україна.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3436
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 152
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 97
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 87
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
9533
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 8234
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7414
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6777
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5871