Як перетворити законопроект про гранти в інструмент розвитку країни?
Про зміни до проекту закону №3851 від 15.07.2020 р., які дозволять зберегти державну підтримку малому бізнесу.
Увага! Всім, всім, всім зацікавленим в розвитку малого бізнесу в України. 15 вересня 2020 р. Верховною Радою України буд прийнятий в першому читанні проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативної індустрії» від 15.07.2020 р. №3851.
Проект закону був внесений президентом як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою України.
Аналіз запропонованих зміни показує, що проект закону з одного боку зменшує податковий тиск на юридичних і фізичних осіб в частині оподаткування культурного гранту, а з іншого боку повністю закриває шлях малому бізнесу до державної підтримки в сфері культури, туризму та креативної індустрії.
Слід зазначити, що запропоновані зміни в частині обмежень для фізичних осіб – підприємців є проявом податкової дискримінації, оскільки не відповідає принципу рівності усіх платників перед законом (пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 ПКУ).
Що цікаво. Згідно пояснювальній записці до проекту закону його метою є впровадження податкових механізмів для надання державної підтримки сферам культури, туризму та сектору креативних індустрій з метою недопущення їх стагнації задля збереження і створення нових робочих місць.
Але в пояснювальній записці нічого не сказано про другу мету проекту закону: закриття шляху фізичним особам – підприємцям до державної підтримки в сфері культури, туризму та креативної індустрії.
Складається враження, що можновладці не розуміють, що зазвичай першим кроком громадян України на шляху до створення будь-якого бізнесу є підприємництво у формі фізичної особи - підприємця, для зростання якого до середнього, а згодом і до великого бізнесу необхідні відповідні умови.
Тепер відкинемо в сторону емоції і перейдемо до суті проблеми.
Щодо терміну «культурний грант».
На думку спеціалістів Головного науко-експертного управління Верховної Ради для цілей оподаткування термін «культурний грант» потребує спеціальної дефініції порівняно із загальною термінологією, викладеною в інших законодавчих актах (п. 1 Висновку Головного науко-експертного управління).
Слід зазначити, що термін «грант» є в Законі України «Про культуру», Законі України «Про Український культурний фонд», Законі України «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні», Законі України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та в багатьох інших законодавчих та підзаконних актах.
З прикладами терміну "грант" в законодавчих актах можна також ознайомиться на вебсайті «Законодавство України».
Всі ці терміни об’єднує те, що грант є безповоротною фінансовою допомогою.
Відповідно до цих законодавчих актів гранти надаються (1) юридичним особам, (2) фізичним особам та (3) фізичним особам – підприємцям.
Оскільки для цілей оподаткування термін «культурний грант» потребує спеціальної дефініції, то буде доцільним розділити його на два терміна: «грант» і «культурний грант», виклавши його в новій редакції.
У зв’язку з тим, що в ПКУ є поняття «безповоротна фінансова допомога» (п. 14.1.257 ст. 14), то буде доцільним розширити перелік договорів, згідно яких надається безповоротна фінансова допомога, доповнивши їх договорами про надання гранту.
З урахуванням викладеного пропонуємо внести зміни в п. 14.1.257 та в п. 14.1.278, який пропонується до включення в ПКУ проектом закону.
«14.1.257. фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Безповоротна фінансова допомога - це:
сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, договорами про надання гранту, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів»;
«14.1.278. грант – безповоротна фінансова допомога платникам податків – резидентам України.
культурний грант – цільова фінансова допомога платникам податків за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій у порядку, установленому законом».
Щодо надання гранту фізичним особам – підприємцям.
Преш за все зупинимось на наданні гранту фізичним особам – підприємцям, які знаходяться на загальній системі оподаткування.
Такі фізичні особи – підприємці реалізують проекти особисто. Грант оподатковується відповідно до ст. 177 ПКУ. З гранту утримується податок на доходи фізичних осіб і військовий сбір.
Проектом закону пропонується не включати грант в доходи фізичної особи – підприємця, які знаходяться на загальній системі оподаткування, доповнивши пункт 177.3 ст. 177 підпунктом 177.3.2 (п. 5 розділу I проекту закону).
Вважаю, що п. 117.3.2 треба виключити з проекту закону, оскільки ця норма закону не дозволить отримувати гранти:
(1) фізичним особам і фізичним особам – підприємцям від Українського культурного фонду, який в даний час надає гранти юридичним особам і фізичним особам – підприємцям, які знаходяться на загальній системі оподаткування, а фізичним особам надаються стипендії;
(2) видавцям та іншим суб’єктам видавничої справи, які є фізичними особами – підприємцями, від Українського інституту книги, який в даний час надає гранти фізичним особам (перекладачам та іншим авторам), видавцям, які є юридичними особами і фізичними особами – підприємцями, та іншим суб’єктам видавничої справи;
(3) фізичним особам - підприємцям від Українського фонду стартапів, який в даний час надає гранти юридичним особам і фізичним особам – підприємцям, в тому числі культурні гранти, оскільки видання комп’ютерних ігор, видання програмного забезпечення, комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації є видами економічної діяльності, які належать до креативної індустрії (Розпорядження КМУ від 24 квітня 2019 р. № 265-р).
Настав час звернути увагу на фізичних особі – підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування.
Проектом закону пропонується не включати гранти в доходи фізичної особи – підприємця, що обрали спрощену систему оподаткування (п. 9 розділу I проекту закону).
Слід зазначити, що в даний час гранти таким підприємцям і так не надаються, оскільки гранти не включаються в доходи таких підприємців (підпункт 4 пункту 292.11 ст. 292 ПКУ).
Пропонуємо включати в доходи таких підприємців гранти, оскільки для реалізації складних проектів (освітніх онлайн сервісів, мультимедійних проектів, електронних книг тощо) треба залучати команду спеціалістів.
В цьому випадку фізична особа – підприємець, що обрала спрощену систему оподаткування, залучає до виконання робіт (надання послуг) фізичних осіб, які працюють за трудовими догодами, або виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами.
Для того, щоб фізичні особи – підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, мали можливість отримати державну підтримку в сфері культури, туризму та креативної індустрії, необхідно в пункт 9 розділу I проекту закону внести наступні зміни:
(1) виключити зміни, які вносяться в абзац другий пункту 292.1;
(2) підпункт 4 пункту 292.11 після слів «або місцевих програм» доповнити словами «за виключенням наданих грантів».
Запропоновані зміни дозволять не тільки зберегти можливість надавати гранти фізичним особам – підприємцям, тобто малому бізнесу, але й розширить можливості Українського культурного фонду, Українського інституту книги, Українського фонду стартапів для реалізації складних проектів.
Панове депутати Верховної Ради України! Останнє слово за вами. Підтримайте фізичних осіб – підприємців. Дайте нам можливість вижити в цих складних умовах і зрости до середнього, а потім і до великого бізнесу.
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 195
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 142
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 128
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 95
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6501
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 5615
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 3658
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 3106
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 2986