Україна – член ЄС! Коли?
Нз запитанням, як зараз справи в України з євроінтеграцією після приїзду єврокомісарів на чолі з Президентом Європейської комісії і Саміту - ця колонка якраз для того, щоб відповісти всім одразу.
Перш за все, варто одразу сказати, що Україна дуже просунулася у виконанні свого «домашнього завдання» по підготовці до вступу в ЕС.
Минулого року ми заповнювали складний опитувальник щодо вступу, опитувальник оцінили і надали рекомендації – сім основних пунктів, які ми маємо виконати, для того, щоб вважатися повноцінним кандидатом на вступ. Очевидно і зрозуміло, що подальші висновки і рішення Еврокомісії будуть восени цього року.
Розумієте, зараз начебто вважається, що ми є кандидатом на вступ, бо ми виконуємо всі вимоги апріорі. Ми й справді одразу почали працювати над виконанням, відповідно, прогрес певний вже є. До того ж, як під час заповнення запитувальника, так і в подальшому, ми приймали потрібні закони, здійснювали певні дії аби наблизити подібність нашого законодавства до законодавства Євросоюзу.
Напередодні Саміту Урсула фон дер Ляєн передала Президенту України звіт за результатами другої частини опитувальника. При цьому сам опитувальник – це, на хвилиночку!, дев’ять томів наших відповідей і ми неймовірно вдячні нашим колегам з Єврокомісії, які змогли настільки оперативно опрацювати весь той масив інформації, що ми надали.
Завдяки такій плідній співпраці ми можемо готувати наступні кроки. Тобто, ми маємо довиконати вимоги по всім сімом рекомендаціям, це раз. Друге, продовжити прийняття євроінтеграційних законів; і третє - почати внутрішній аналіз законодавства України на відповідність нормам ЄС. Ця третя умова – найбільш масивна з усіх, тому що ми маємо пропрацювати кожний аспект нашого українського законодавства і всі нормативно-правові акти, які регулюють ту чи іншу сферу життя нашого суспільства.
Відповідно до цього аналізу співставити, наскільки це відповідає нормам ЄС і зробити висновки. Там, де наше законодавство не співпадає з європейським, нам доведеться переробляти або навіть приймати нові закони.
Якщо вам здалося, що оця частина – це просто, ну, що там – відкрив сайт Верховної Ради, подивився, що там є і переробляй собі досхочу.
Насправді ж все набагато складніше. Наприклад, Міністерство юстиції почало підготовку по відбору, які норми, регламенти ЄС ми маємо вивчити і адаптуватися до них, щоб ви розуміли, ще наприкінці минулого року. Ми зібрали все, що стосується юстиції, свободи і безпеки (це окремий розділ в Угоді про Асоціацію і саме ми куруємо цей розділ). З колегами з інших міністерств, що також працюють по цьому розділу; з міжнародними і національними експертами, ми провели аналіз внутрішнього законодавства, і щиро кажучи, нам ще далеко до фіналу цієї роботи, з усіма таблицями, з усіма законами, з усіма висновками. По нашим підрахункам, це станеться не раніше квітня-травня.
Якщо приблизно окреслити якісь терміни не тільки дослідження, а й імплементації необхідних змін в законодавстві, то якщо ми візьмемо досвід інших країн, які вже багато років перебувають в статусі кандидатів, то вони рухаються в своєму темпі, в залежності від власних інтересів.
З точки зору України, ми можемо орієнтуватися на десять років чи на п’ять, а можемо зжати зуби і йти до цілі швидше по термінам виконання.
На зараз Україна дуже чітко показала і собі, і партнерам, що ми настроєні рухатися дуже швидко.Більше того, абсолютно зрозуміло, що це дорога з двостороннім рухом, тому все залежить не тільки від нашої швидкості і якості, а й від бюрократії Брюсселю, а до сих пір вони активно співпрацювали.
Я не можу брати на себе відповідальність і говорити: «Та ми все українське законодавство перелопатимо в приведемо до відповідності вимог і правил ЄС до кінця року!»; проте вже очевидно, що все, що стосується Міністерства юстиції і інших відомств в сфері юстиції, по аналізу і по необхідним змінам в законодавстві, робота була розпочата ще наприкінці минулого року а тому буде завершена в найкоротші строки.
Далі дуже багато залежить від Парламенту, з якою швидкістю вони будуть приймати пропозиції від нас і від депутатів, бо це наша спільна робота. Можу тільки сказати, що коли минулого року ми почали активно приймати євроінтеграційні закони, було очевидно, що Парламент дуже продуктивно включився в цю роботу і ми встигли зробити дуже багато.
Тому, можна обережно зазначити, що строки, які вказує наш Президент, тобто про приблизно два роки, вони абсолютно реалістичні.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3436
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 152
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 97
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 87
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
9505
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 8219
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7412
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6774
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5869