Збереження наукових пенсій для працюючих- плюс для Держбюджету!
І ми просто зобов'язані це зробити, щоб зупинити втрату золотого фонду нації - завідувачів кафедр, керівників наукових шкіл, наукових керівників докторантів та аспірантів. Вони ще принесуть користь Україні у ВНЗ, а не на пенсії!
Разом з Олегом Ляшком, Лілією Гриневич, Віталієм Курило, Тарасом Кремінем, Віктором Вовком та Віктором Кривенком зареєстрували проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (щодо збереження науково-педагогічного кадрового потенціалу країни) (реєстр. №2528), що покликаний без перебільшення врятувати кадровий науковий потенціал України.
Відповідно до прийнятого 2 березня 2015 року Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» працюючих науковців під час роботи на наукових (науково-педагогічних) посадах позбавили права отримувати спеціальну пенсію, залишаючи право на отримання пенсії на загальних засадах. При цьому середня пенсія, що призначена на загальних засадах, майже в 3 рази менша від спеціальної пенсії для наукових працівників. Як наслідок, з метою збереження раніше отримуваного рівня пенсії наукові (науково-педагогічні) працівники змушені масово звільнятись.
При цьому необхідно зазначити, що в більшості випадків під дію внесених змін щодо пенсійного забезпечення науково-педагогічних працівників, потрапляють представники наукової еліти - доктори наук, які виходячи на пенсію продовжують працювати в науковій сфері, будучи, в тому числі науковими керівниками великої кількості аспірантів та докторантів.
Для науково-технічної сфери така тенденція може стати фатальною, адже згідно даних Держкомстату України в 2013 році половина докторів наук це працюючі пенсіонери, а майже чверть віком понад 70 років.
Таким чином, Україна втрачає значну частину науково-педагогічного кадрового потенціалу, що неминуче призведе до регресу, як освітньої так і науково-технічної сфери не в далекому майбутньому, а вже зараз.
Більше того, вказані зміни були запропоновані Урядом з метою скорочення видатків Пенсійного фонду та Держбюджету на 2015 рік за рахунок «спецпенсіонерів». Натомість згідно чинного законодавства, науковець, що звільнився з роботи і пішов на пенсію залишає за собою право отримувати спецпенсію. Тобто ефекту економії державних видатків не спостерігається, а чистий ефект від таких заходів занепад та фактичне знищення науково-технічної сфери.
Така ситуація потребувала оперативних радикальних дій. Запропонований нами проект Закону України (реєстр. №2528) зберігає права науковців під час роботи на наукових (науково-педагогічних) посадах отримувати пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність».
Передбачаючи можливу скептичну реакцію щодо збільшення державних видатків хочу зазначити, що зареєстрований нами законопроект має унікальний механізм, що не тільки не збільшує видаткову частину бюджету, а навпаки має всі передумови до її зменшення. Адже фактично пенсіонер, що отримує спеціальну пенсію, повертаючись до наукової діяльності, зберігає право на отримання тієї ж пенсії, але в розмірі 85% (тимчасово до 1 січня 2016 року).
Отже, держава стимулюючи повернення наукового пенсіонера в науку отримує 15% його пенсії, а це в середньому близько 530 грн. за кожного.
Крім того, прийняття відповідних поправок, надасть можливість зберегти наукову наслідковість в питанні розвитку науково-технічного потенціалу країни.
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 415
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 180
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 140
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 127
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 17333
-
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 9786
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6446
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 4191
-
"2000 метрів до Андріївки" Мстислава Чернова вийде вже в серпні – міжнародний трейлер
Життя 2914