Податкова амністія: можливість, якою ніхто не скористався
Що далі? Які перспективи у податкової амністії в Україні?
Вересень 2021 року уряд України впроваджує початок податкової амністії. Цей процес безкарного «відбілювання» доходів українців повинен був поповнити бюджет держави на 20 мільярдів доларів за підрахунками Данила Гетманцева. Після початку повномасштабного вторгнення рф в лютому 2022 року на територію України, її продовжили до 1 березня 2023 року.
По завершенню податкова амністія наробила багато галасу. Тільки, на жаль, не через очікуваний позитивний результат у 20 млрд доларів у скриньці державного бюджету. Навіть продовження термінів не допомогли наповнити бюджет країни на таку суму на яку сподівались ініціатори цього процесу. Чому? Що далі? Які перспективи у податкової амністії в Україні?
Податкова амністія – це шанс для підприємців задекларувати свої «сірі» доходи по пільговій ставці. Все звучить досить привабливо, але ж все ж є певні моменти. Якщо мова йде про підприємців, то великі суми грошей зазвичай «працюють у бізнесі» і щоб ці гроші задекларувати, їх спочатку треба вивести з бізнесу. А далі механізм декларування не зовсім простий: відкрити спеціальний розрахунковий рахунок, перевести цю суму на нього, потім податкова перевіряє і тоді подавати декларацію. Виводити кошти, потім певний час чекати та не мати можливості ними користуватись – на таке погодиться далеко не кожний, що і сталось. З очікуваних Гетманцевим 20 млрд доларів станом на лютий 2023 року українці задекларували 6 млрд доларів.
Загалом було дві причини, які не стимулювали громадян скористатися амністією: недовіра до податкової служби та неможливість просто взяти та покласти ці гроші на спеціальний розрахунковий рахунок, бо ці гроші постійно «працюють у бізнесі», або залучені на депозитні рахунки.
В першій причині все досить очевидно: люди не вірять в те, що після декларування «сірих» статків, їх потім не візьмуть на контроль державні установи з більш посиленими перевірками та штрафами.
Українські державні діячі вочевидь спирались на успіх іноземних країн, які проводили такий процес як податкова амністія. Чому там вийшло, а у нас ні?
По-перше, інший менталітет та культура сприйняття сплати податків. А у нас присутня тонкою лінією ідея, що навіть якщо і візьмуться з перевірками, то можливо буде відкупитись. По-друге, успішні кейси податкових амністій в інших державах також обумовлені певними бонусами для населення від держави:
Італійська амністія 2001-2002 років, повернула в країну майже 73 млрд євро з іноземних рахунків та сплачені податки на майже 1,4 млрд євро. Під час амністії італійцям запропоновано було наступне: задекларувати активи за кордоном і сплатити повну суму податків, залишивши активи там, або сплатити лише 2,5%, повернувши їх назад в Італію.
В Аргентині проводили 6 податкових амністій та не всі були успішними. Через негативне ставлення населення до податкової амністії влада намагалися уникати слова "амністія", а натомість називали це "Програма стандартизації податків" чи "Програма репатріації капіталу". Кошти від цих «програм» спрямовували на кредитування іпотеки для незаможних або позики для бізнесу. Також у 2016 президент Маурісіо Макрі пообіцяв повернути до країни 500 млрд доларів виведених капіталів і віддати їх пенсіонерам.
Податкова амністія в Україні – це був крок назустріч держави своїм платникам, але не кожен хотів йти на цю саму зустріч. Та чи “закриє очі” держава на тих хто не “відбілив” свої статки?
9% була ставка податків при декларуванні активів, які знаходяться за кордоном. З 2024 року податкова анонсує електронний обмін даними між країнами Євросоюзу та Україною. Тобто, якщо ти маєш розрахунковий рахунок закордоном і на цей рахунок регулярно надходять кошти, то далі все буде відбуватися таким чином: банк тієї країни Євросоюзу в якому ти маєш рахунок надає інформацію податковій тієї ж країни, а вона своєю чергою передає інформацію податковій в Україні. І далі з’ясування, перевірки та штрафи.
Ще один метод перевірки, який вже потроху починає діяти – це порівняння статутного капіталу компанії та грошових надходжень того, хто вносив цей статутний капітал.
Українська перспектива податкової амністії
Якщо судити з першого досвіду такого процесу в нашій державі, то немає сенсу повторювати його найближчим часом через причину ментальної неготовності довіряти владі та державним структурам. Якщо податкова амністія є вимогою Євросоюзу для нашого вступу, як варіант, то цей процес до нас ще точно повернеться. Хоча найбільш дієвим способом виводити з тіні кошти та наповнювати бюджет був би відсоток за зняття готівки. Це те що допоможе ефективно боротись з зарплатами в конвертах і відповідно з неофіційно влаштованими працівниками.
Коли людині не вигідно щось робити, вона про це забуває. А штрафи, попередження, залякування – це те, що людина буде намагатися обходити ще більш темними корупційними шляхами.
Платникам податків повинно бути фінансово вигіднішим оформлювати та сплачувати все офіційно, ніж давати комусь хабаря чи створювати «сірі» схеми, щоб приховувати свої справжні доходи.
Переваги податкової амністії для держави – це безумовно надходження в бюджет та встановлення особистостей хто має великі фінансові доходи без офіційного декларування.
Переваги для громадян – це можливість після офіційного оформлення грошового майна використовувати його надалі легально: вкласти в бізнес чи придбати коштовну річ.
На жаль, українська податкова амністія не отримала потужної інформаційної підтримки від власників бізнес-гігантів. Можливо, якби два-три генеральні директори всеукраїнських компаній заявили, що вони задекларували таку то суму, то пішла б ланцюгова реакція, приклад для наслідування іншим підприємцям і податкова амністія програлася б з іншим більш позитивним результатом.
Ми маємо непростий шлях і в нас ще багато роботи попереду, але держава та громадяни повинні працювати спільно та йти на зустріч один одному. Коли ми почнемо чути один одного, відновлювати країну та створювати нове буде набагато легше і швидше.
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1203
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 327
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 146
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 142
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 99
-
Фахівці назвали доступний і недорогий продукт, що знижує рівень холестерину
Життя 16743
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
12480
-
"Росія хоче все. Це визнав навіть Венс". Кащюнас – про гроші на зброю та плани Кремля
11333
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11084
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 10322