Прозорі державні закупівлі в Україні ніколи не стануть реальністю?
На веб-порталі МЕРТ 11.03.2014 року опубліковано “нову редакцію” проекта Закону України “Про здійснення державних закупівель”, завдяки якому вже новий уряд А. Яценюка не планує запроваджувати та втілювати в життя існуючі прозорі, та саме головне ефективні,
На веб-порталі МЕРТ 11.03.2014 року опубліковано “новуредакцію” проекта Закону України “Про здійснення державних закупівель”, завдякиякому вже новий уряд А. Яценюка не планує запроваджувати та втілювати в життяіснуючі прозорі, та саме головне ефективні, механізми зменшення витратбюджетних коштів.
Для того щоб усвідомити тіньову гру нового Уряду, до речіобраного Євромайданом, потрібно зрозуміти, які зміни передбачаються у новомузаконопроекті.
Автори вказаного документу особливий наголос роблять натому, що зобов'язали до звітності державні та комунальні підприємства, якібули виведені з під дії ЗУ “Про здійснення державних закупівель” ще в 2012 рокуурядом М.Азарова.
На перший погляд здавалося б, що це цілком ефективниймеханізм контролю витрачання коштів державними та комунальними підприємствами.Але запропонована норма дозволяє здійснювати, так названий, контроль вже післяукладання угод, а не під час вибору найкращої пропозиції від потенційнихпостачальників. Тобто за великим рахунком керівники вказаних підприємств будутьвизначати постачальника на власні побажання та на власний розсуд, а вже потімінформувати про це суспільство.
Чи буде такий контроль ефективним? Звичайно — НІ! Контрольза закупівлями буде максимально ефективним лише у тому випадку, коли йогобудуть здійснювати контролюючі органи та громадські організації на кожномуетапі від оголошення тендеру до укладання договору. Лише можливість такогодоступного, оперативного та публічного контролю дозволить зупинити розкраданнядержавних та місцевих коштів.
Дуже цікавим, а разом з тим і сумнівним, залишається тойфакт, що уряд А. Яценюка виключає із законопроекту саме той метод проведеннязакупівель, який дозволяє проводити вказаний контроль, — електроннийреверсивний аукціон.
Тобто вже зараз ми чітко бачимо, що якщо уряд М.Азарова хочі саботував протягом 1,5 року, але ініціював зміни у порядок проведення держзакупівель,то теперішні посадовці Міністерства економічного розвитку та торгівлі підкерівництвом П. Шеремети відкрито відмовляються від впровадження прозорого тапередового інструменту використання державних коштів.
В таких розвинених країнах як Швеція, Великобританія,Німеччина, Австрія та багато інших, а також провідних комерційних підприємствахтаких як компанії групи СКМ, групи “Приват”, корпоарція “Microsoft” і т.д.процедура електронних закупівель знайшла своє ефективне застосування. Наприкладвсесвітньовідомій компанії General Electric вдалося зекономити 20% коштів на процедурізакупівель.
Також у вказаному законопроекті не передбачено проведеннязакупівель визначених категорій товарів на товарних біржах.
Нагадую, що ідею запровадження державних закупівель натоварних біржах однорідних та взаємозамінюючих товарів (зернові, метал,вугілля, пально-мастильні матеріали тощо) пропонував ще П.Порошенко. Досвідрозвинених країн світу нарешті повиненпереконати українських чиновників у тому, що біржова торгівля є дійсно прозориммеханізмом ціноутворення та ефективним щодо управління бюджетними коштамипри здійсненні державних закупівель.
Невже гасла про прозорість використання бюджетних коштів,які проголошували нинішні представники Уряду на Євромайдані, перетворяться взвичайний популізм та само-піар? Невже й надалі, та при новій владі, державнийбюджет буде потерпати через відсутність прозорих механізмів управління країною?
Український народ боровся йбуде боротись за впровадження якісних і нових методів державного управління, ане просто за зміну облич в державних органах влади.
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 195
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 142
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 128
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 95
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6501
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 5615
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 3658
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 3106
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 2986