Перехід права власності на автомобіль: "ламаємо" практику
Право власності на транспортний засіб виникає з моменту його державної реєстрації, а не з моменту передачі автомобіля за договором купівлі-продажу: чи дійсно так?
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (надалі – КЦС ВС) у своїй постанові від 30 жовтня 2019 року по справі № 683/2694/16-ц вказав на те, що право власності на транспортний засіб виникає з моменту його державної реєстрації, а не з моменту передачі автомобіля за договором купівлі-продажу.
Після цього, цей «залізний постулат» від КЦС ВС, який носить рекомендаційний характер, взяли до своєї роботи і інші судді. І тут, на наше глибоке переконання, почалося формування досить однобічної судової практики.
Не оминув зазначену практику і слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда, який при розгляді клопотання слідчого про арешт майна підозрюваного відкинув доводи захисника про наявність нотаріально посвідченого договору купівлі продажу від 25 березня 2020 та підтримав позицію Верховного Суду, викладену у зазначеній вище постанові КЦС ВС, зазначивши, що захисником не було надано будь-яких доказів з приводу того, що вказаний у клопотанні автомобіль перереєстровано уповноваженим на те органом (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88464847).
Чому ми не можемо погодитись з такою позицією слідчого судді?
А тому, що, на наш погляд, поверхнево взяте положення із зазначеної вище постанови КЦС ВС призвело до значного обмеження речових прав особи.
Так, якщо уважно вчитатись в текст зазначеної вище постанови КЦС ВС, то можна звернути увагу на той факт, що Верховний Суд у своїй постанові зробив акцент саме на договорі купівлі-продажу, який було вчинено у простій письмовій формі.
Що ж, звертаємося до підзаконних нормативно-правових актів.
У відповідності до п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, який був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 (далі - Порядок), - документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на
транспортний засіб.
Так чи може такий прецедент застосовуватися ?!
Частиною 8 Порядку встановлено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Тобто, у покупця (нового власника) є 10 діб, для того, щоб перереєструвати транспортний засіб, інакше він несе адміністративну відповідальність в порядку, передбаченому законодавством.
Так все ж таки йде мова про реєстрацію транспортного засобу, а не права власності на нього.
Таким чином, правова природа реєстрації транспортного засобу жодним чином не пов’язана з переходом права власності на нього.
Зазначену позицію підтримав Кропивницький апеляційний суд, визнавши ухвалу першої інстанції незаконною http://reyestr.court.gov.ua/Review/88666351
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 194
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 142
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 127
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 95
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6491
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 5335
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 3329
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 2931
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 2921