Висновки з минулого – для кращого майбутнього
Уроки катастроф і сила людського духу допомагають Нижній Сілезії і Україні долати виклики.
Нижня Сілезія – місце, де я живу, регіон з прекрасними ландшафтами, діловим процвітанням, відкритий для іноземців та інвестицій, але також з важкими спогадами про повені. Особливо тієї, що сталася в липні 1997 року, коли річка Одер затопила Вроцлав та багато інших місцевостей, люди часто втрачали все, що мали, а збитки регіону обчислювалися мільярдами.
Минуло майже 30 років, і історія з потопом повторюється. Але сценарій тепер інший. Інакший тому, що на помилках минулого було зроблено висновки.
Після повені тисячоліття у 1997 році одним із пріоритетів стало будівництво та модернізація дамб уздовж головних річок регіону. Нові захисні споруди були побудовані в найбільш схильних до повеней районах, а наявні насипи були укріплені та підняті над рівнем моря. Інвестиції в інфраструктуру захисту від повеней у Нижній Сілезії були величезними фінансовими та організаційними зусиллями, але тепер ми можемо оцінити, що вони принесли відчутні результати. Сучасні дамби, водосховища і вдосконалені системи оповіщення означають, що регіон набагато краще підготовлений до екстремальних погодних явищ, ніж 30 років тому.
І хоча зливи останніх днів призвели до того, що річки вийшли з берегів, а тисячі людей з острахом дивляться на прогнози – роки роботи над укріпленнями, водосховищами та дамбами означають, що боротьба з водою має зовсім інший хід, ніж у минулому. І хоча все ще існують значні проблеми, оскільки, на жаль, багато сіл, розташованих вище в горах, не вдалося врятувати, прогрес був величезним, а втрати значно зменшилися.
Але під час надзвичайних подій, таких як повені, мова йде не лише про інфраструктуру. Щоразу, і незмінно, мене зворушує сила людської солідарності та готовність допомогти. Сила людських сердець, які об'єднуються, щоб врятувати від руйнування.
І часто це люди, які «не мусять», бо їхні будинки досить високі, і повінь їх не затопить. Але вони хочуть. Вони приходять після роботи зі своїми лопатами, мішками, і навіть якщо вони не зобов'язані, вони вирішують допомогти.
І кожен, хто приєднується, якось природно вливається в цю хвилю допомоги. Хтось приносить пісок, хтось тримає мішок, хтось вантажить, хтось зав'язує, а хтось приносить готові, важкі торби. Раптом хтось приносить кілька ящиків води, а потім навіть щось поїсти. Але це також відбувається природно. Ніхто ніким не керує, ніхто ні за ким не наглядає. І виглядає так, ніби всі точно знають, що і коли робити.
І хоча кульмінаційна хвиля досі перебуває у Вроцлаві і ризик підтоплень все ще існує, я вже знаю, що ці спільні зусилля багатьох людей є цінністю самі по собі. І я вдячна за те, що змогла бути її частиною.
І тут у мене дежавю, бо я пам'ятаю схоже відчуття, коли була в Києві в перші дні великого російського вторгнення. Коли люди, навіть якщо їм самим було страшно, навіть якщо вони не знали, що буде наступного дня, допомагали іншим, коли можна було відчути цю неймовірну енергію солідарності, волю до дії, до порятунку Батьківщини.
Я б хотіла, щоб Україна також вчилася на помилках минулого і, коли прийде час, вкладала свої ресурси туди, де вони найбільше потрібні, щоб коли прийде час, у майбутньому, ми могли з гордістю сказати, що це було того варте. Що це був правильний вибір.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3436
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 152
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 97
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 87
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
9533
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 8234
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7414
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6777
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5871