Курсові коливання: це ризик твій, чи мій?
Керівники малого чи середнього бізнесу зазвичай вирішують проблеми під час їх виникнення. І це б можна вважати непоганою практикою, однак, для України, як країни в якій ризиковано вести будь який бізнес - варто думати наперед. Пропонуємо подумати про це ра
Україна бере активнуучасть у міжнародному співробітництвів рамках спрощення торгівлі і митнихпроцедур. Як наслідок, з кожним днемна ринкуз'являється все більше товарів іноземногопоходження. Постачальники таких товаріввідповідно до законодавства здійснюютьпідприємницьку діяльність - самостійна,ініціативна, систематична, на власнийризик господарська діяльність.
Одним із ризиківдіяльності, що пов’язана із розрахункамив іноземній валюті є значні коливаннякурсу гривні за короткий проміжок часу.Підприємці можуть нести збитки привідстрочці або затримці оплати з бокуконтрагентів.
За для уникненнятаких збитків, необхідно в угодахзазначити умови щодо курсової різниці.У чинному законодавстві не передбаченовідповідних застережень щодо коливаньвалюти, тому сторони діють відповіднодо принципів свободи договору таобов’язковості виконання узгодженихзобов’язань.
На практиці умовищодо курсової різниці, як правило,зазначають 2 способами.
1 спосіб: в угодізазначається грошовий еквівалент віноземній валюті та зобов'язання віноземній валюті, які на момент оплатиконвертуються за узгодженим сторонамикурсом. Наприклад, офіційний курс НБУабо курс обраного банку на день оплати.Таким чином, на момент оплати іноземнавалюта конвертується у гривню відповіднодо обраного курсу і заборгованістьповинна бути оплачена боржником, що непорушує законодавство України прообов’язки розрахунки у національнійвалюті.
Можливість вказуватидані зобов'язання підтверджені постановоюВСУ (3-62гс11), а саме, що в Україні передбаченийвиключно розрахунок між контрагентамиу національній валюті - гривні, але нормине містять заборони на вираження удоговорі грошових зобов'язань в іноземнійвалюті, а також на здійснення перерахункугрошового зобов'язання у разі зміникурсу національної валюти України повідношенню до іноземної валюти.
2 спосіб: в угодізазначається застереження про правоперерахунку вартості товару стороноюі зобов'язання оплатити / доплатити цюрізницю іншою стороною у разі збільшеннякурсу гривні по відношенню до іноземноївалюти. У даному застереженні слідописати порядок проведення розрахунків,а саме формулу розрахунку нової вартостітовару, визначення банку, за курсомякого сторони будуть проводити розрахунок,порядок надання розрахунку та строкиздійснення оплати.
Якщо контрагентбуде порушувати умови договору, наприкладдобровільно не захоче сплачуватирізницю, на яку збільшилась вартістьтовару або стверджувати на недійсністьпункту про зазначення у договорііноземної валюти, спір може буди переданийдо суду.
Згідно із судовоюпрактикою, суди у більшості випадківзадовольняють вимоги позивачів щододоплати курсової різниці, оскільки вУкраїні діє свобода договору танеможливість односторонньої відмовивід зобов'язань. Однак, якщо угода немістить умов щодо курсової різниці, упозовних вимогах відмовляють, прирівнюючице до ризиків підприємницької діяльності,що підприємець мав або міг передбачити.
Висновок: якщодіяльність пов’язана із розрахункамив іноземній валюти, необхідно укладатиіз контрагентами письмові угоди (договір,контракт тощо). У даних угодах сліддетально зазначити порядок розрахунківта право змінювати вартість товарувнаслідок підвищення курсу гривні повідношенню до іноземної валюти. У такомувипадку у постачальник товару будеправо отримати доплату від контрагента,у тому числі через звернення до суду.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова вчора о 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко вчора о 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер вчора о 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3378
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 215
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 150
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 81
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 77
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
7553
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7148
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 6957
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6408
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5640