Чим закінчиться транзитна війна України з Росією?
Позитивне для України вирішення суперечки в рамках СОТ може стати негативним прецедентом не лише для Росії, а й для всього світу, оскільки мова йде про нівелювання одного з найбільш потужних протекціоністських заходів у рамках СОТ.
Тиждень тому Україна перейшла на якісно новий етапврегулювання тривалої торгівельної суперечки з Російською Федерацією. Так, 9лютого Україна направила у Світову Організацію Торгівлі (СОТ) вимогу простворення Групи експертів у межах справи щодо обмеження Росією транзитуукраїнських товарів до Казахстану та Киргизстану. Підставою для такого рішення сталапозиція Москви стосовно даного питання. 10 листопада 2016 року відбулисяконсультації з Російською Федерацією щодо врегулювання наявної проблеми.Результатом їх проведення стала відмова Москви йти на будь-які поступки.Представники Кремля виходили з того, що такі заходи є обґрунтованими і сприяютьзахисту економічної безпеки Російської Федерації. У зв’язку з цим Україна йперейшла до наступного етапу врегулювання суперечки – експерти СОТ маютьоцінити ситуацію й дати висновок стосовно правомірності кроків російськогоуряду.
Перш завсе, слід розуміти, що ця справа є лише одним із елементів великої торгівельноївійни, яка ведеться між Україною та Росією. Москва не тільки обмежує транзит, ай прямо блокує імпорт деяких вітчизняних товарів. Тому, зважаючи на негативніекономічні наслідки (за даними Міністерства економічного розвитку і торгівліУкраїни скорочення експорту до Казахстану та Киргизстану призвело до збитку в400 млн. доларів США) Київ змушений реагувати на відверто протиправні дії збоку свого східного сусіда. Цікаво, що 16 грудня 2016 року у СОТ вже булоухвалено рішення щодо створення експертної групи для розгляду суперечки, якастосується введених Росією обмежень на імпорт українських вагонів тазалізничного устаткування. Відповідно, у випадку з транзитним спором такожварто очікувати позитивного для Києва рішення. Утім, слід зважати на те, що целише початковий етап врегулювання наявної проблеми. Проте навіть такий крокукраїнської сторони викликав занепокоєння Москви. 13 лютого 2017 рокупрес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков вже заявив про те, що Росіявідповість на позов України, використовуючи засоби міжнародного права, а такожнаголосив на тому, що поки немає сенсу обговорювати можливі наслідки для Росіїрішення України.
Відповідно,варто очікувати активних дій російської сторони аж до встановлення новихобмежень. Утім, ситуація складається не на користь Москви, навіть не дивлячисьна те, що її представники посилаються на ст. ХХІ Генеральної угоди з тарифів іторгівлі – введення обмежень спрямованих на захист національних інтересів. Варторозуміти, що вони повинні мати тимчасовий характер, а не перетворюватися наперманентний засіб для здійснення тиску, як це спостерігається в данійситуації. Особливо слід звернути увагу на те, що обмеження також не є вигіднимидля Казахстану та Киргизстану. Тому крім загальнозрозумілого політичногопідтексту (протистояння між Україною та Росією) до наявної проблеми долучаєтьсяцілеспрямований позаекономічний вплив Кремля на центральноазійські держави.
Наостанок варто зазначити, що позитивне для України вирішення даної суперечкиможе стати негативним прецедентом не лише для Росії, а й для всього світу, оскількимова йде про нівелювання одного з найбільш потужних протекціоністських заходіву рамках СОТ. Тому слід готуватися до важкого процесу, оскільки в ньому можевирішуватися не лише проблема торгівельного протистояння України й Росії, а йціла низка суперечок між іншими державами.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3426
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 151
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 95
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 85
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
8924
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 7838
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7322
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6673
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5804