Архітектура та природа: чи можливий тандем в умовах мегаполісу
Чи можуть у 21 столітті співіснувати на одній території мегаполіс та природа?
На сьогодні всі разом узяті міста займають 3% поверхні Землі. Вони є центрами розвитку технологій, бізнесу та культури, але й водночас відповідальні за 70% викидів вуглецю в атмосферу, що становить одну з головних причин змін клімату — глобального потепління.
А значить, відповідальність за збереження екології планети для майбутніх поколінь несуть і девелопери, проєкти яких напряму впливають на довкілля. І багато хто з них вже намагається виправити проблему існування склобетонних "джунглів", які ізолюють людину від природного середовища.
Вже усталений тренд на заході — екологічність, технологічність, інноваційність, людиноцентричність у розвитку міст. І архітектура в першу чергу має бути орієнтована на гармонізацію з довкіллям. Це може проявлятися в різних аспектах будівництва: у виборі ділянки, конструкції будівлі, матеріалах, які використовуються. Як наслідок — природний ландшафт і забудова настільки ретельно продумані й гармонійні, що з'являється відчуття, ніби ти виїхав на природу, хоча насправді перебуваєш у місті.
Нові тенденції співіснування міста та природи диктує і пандемія. Сьогодні важливо, щоб елементи благоустрою допомагали створювати приватні місця для відпочинку, а також сприяли дистанціюванню.
Наприклад, Міжнародна консалтингова компанія Knight Frank провела дослідження серед своїх клієнтів у 49 країнах світу, шоб проаналізувати, які висновки зробили покупці нерухомості після початку пандемії та численних локдаунів. Як з'ясувалося, понад 65% респондентів ставлять понад усе якість повітря та доступ до зелених зон. А 84% усіх опитаних покупців хотіли б придбати енергоефективну нерухомість. Крім відповідального ставлення до природи, в довгостроковій перспективі комунальні послуги в таких будинках коштуватимуть дешевше.
Українські девелопери, орієнтуючись на західні практики, намагаються застосовувати європейській досвід у своїй роботі. Наприклад, облаштовують просторі паркові двори з великою кількістю зелені, які сплановані таким чином, щоб відповідати інтересам різних вікових груп — тобто створюють насамперед доступне, безпечне і безбар’єрне середовище. Практично в кожному житловому проєкті є власна ландшафтна домінанта, що дозволяє виділитися на фоні конкурентів, перетворити, наприклад, стандартний двір на затишне місце для відпочинку та спілкування мешканців, а також облаштувати для них острівець природи посеред великого міста.
Тут може бути два підходи до проєктів: декому вигідно швидко освоїти ділянку, побудувати, посадити кілька дерев і кущів, зробити стандартний дитячий майданчик, швидко продати і йти на наступну ділянку. Інший варіант — коли справа не обмежується лише фантазією дизайнерів, які пропонують на прибудинковій території облаштувати стандартний сквер з фонтаном. Адже часто сама локація пропонує різні рішення. Їх просто треба помітити і допомогти природі розкритися. Для цього відповідальні компанії співпрацюють з кращими фахівцями в галузі ландшафтного дизайну, які починають свою роботу з серйозного вивчення навколишнього району, його транспортних та пішохідних потоків, а потім визначають місця для створення великої різноманітності локацій для відпочинку, прогулянкових зон, дитячих майданчиків для різних вікових груп, майданчиків для активного відпочинку підлітків та інше.
За рахунок таких ретельних вкладень у планування території та ландшафтний дизайн, звичайно ж, зростає і вартість будівництва. Але потенційний покупець, який бачить різницю між проєктами, сам ухвалює рішення, чи готовий він заплатити більше за гармонію з природою. І приємно, що сьогодні в свідомості сучасних українців відбулися зміни: люди готові інвестувати і в комфорт довкола, і в екологічність.
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук вчора о 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар вчора о 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 142
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 128
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 95
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 87
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6507
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 5714
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 3735
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 3161
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 3004